Менш ніж 2 роки тому мене закрили в СІЗО за те, що я стрімив акцію протесту проти будівництва в Міському саду Одеси, яке там планував розпочати партнер Труханова.
Після того, як я вийшов на волю, поліція спільно з прокуратурою практично одразу ж сфабрикувала проти мене нове провадження – тепер вже я став “наркобароном”, що у 18-19річному віці (2014 рік) кришував наркотрафік міста.
Після того пішли погрози та напад.
Потім 2 замахи.
Слідство по кожному з них саботувалось.
Мені щоразу не надавали держохорону, що і дало злочинцям змогу відверто полювати на мене.
А потім під моїм авто знайшли GPS-трекери.
І вилізли ще деякі факти.
Пазли склались.
І стало не просто ясно, а й встановлено, що поліція була причетною до атак на мене.
Вона не просто бездіяла.
Вона їх організовувала.
Деякі співучасники цих злочинів досі обіймають свої посади в Нацполіції.
Потім вже інформаційні атаки пішли.
Одна з них била по моїй Natalie Usatenko.
Один генерал злив сайту Медведчука “страна” фото її водійського посвідчення з усіма даними та намолов стільки брудної брехні на мою та її адресу, що куди там Гераклу з Авгієвими стайнями.
Причетних до всіх цих історій є багато.
Але один з них, який мав ключову роль – Дмитро Головін.
Тоді ще він був начальником поліції області. Генерал-українофоб.
І так, я радий бачити його в клітці.
Коли я зайшов до суду сьогодні, то згадав як за його вказівкою мене свавільно відправили у в’язницю.
Коли його завели в залу, я пригадав як цинічно він ржав нам в обличчя, коли йшла мова про замахи на активістів.
Коли він почав говорити, тихо, ніби боїться власного голосу, я пригадав як його підлеглі передавали мені, з діркою в шиї а потім і з розрізаною артерією руки, “вітання” після цинічних відмов у охороні із формулюваннями “немає загрози для життя та здоров’я”.
І так, я радію від споглядання цієї істоти на лаві підсудних.
Це давно мало статись.
Ми в Одесі про це кричали три проклятих роки.
Поки знищували наше місто, поки калічили незгодних, поки проти нас фабрикували провадження.
Не знаю чи Головін сяде зрештою.
Не знаю чи його хоча б сьогодні закриють.
Але це вже не так важливо.
Важливо те, що генерал, який був уособленням безкарності та свавілля, зараз як побитий пес сидить за склом.
Ізольований від нормальних людей.
Що він за лічені місяці впав зі своєї посади прямо в київський ІТТ.
І з ним роблять це по закону, а не так як він це робив із нами.
За банально вкрадені ним сигарети.
Поки що не за корупцію.
І не за замахи на активістів.
І навіть не за служіння мафії. Але хоча б так.
Вірю, що це лише початок.
Карма є.
І це фото – найкраще підтвердження цьому.
