Дозвіл США на експорт нафти спричинить кризу російського ринку

0
130

А я всігда знав, що Миколай є, він существує і це не вигадки.

Зранку смотрім новості і всі сообщенія, як на подбор. Пока ми спали, Барак Хуйсенович взяв ручку і подписав бюджет США, в котором вперше за 40 років дозволяється експорт нафти. Нафтоаферісти зловісно улибнулися і взялися за ричаг мірових цін на нафту. В тому ж бюджеті предусмотрені рекордні суми на розвиток альтернативної енергетики.

В цій связі дідові вспоминається, як сто років тому умні анілітіки убіждали друг друга, шо угольная промишлєнность останеться локомотівом міровой економікі, бо развітія двігатєлєй внутреннєго сгоранія не допустять угольниє барони Велікобританії та других промишлєнних стран. Тепер же нє менєє умні аналітіки слово в слово повторяють то же самоє про нєфть і нєфтяних магнатов. Ну шо ж, посмотрім. Надіюся, вже недальок той час, коли Миколай радуватиме укропочок елегантними електромобілями “Тесла-Галя”, а укропів солідними “Тесла-Остап”. Дід сразу хоче собі заказать мощний електровездєход “Тесла-Свирид”. Бо в наших селах такі дороги…

Європейський Союз задніх тоже не пасе і без довгих разговоров подложив Хуйлу під подушку різочку – санкції продовжено ще на полгода. Рішення прийнято одностайно і без дебатов, бо в Євросоюза своїх справ по горло – нада готуваться до скасування в наступному році вимог на візи для громадян України.

Хунта від США та ЄС не отстає і безсоромно Хуйлу в шкарпетки накакала: долг Януковича Хуйлу Сєня вертать не намерен о чом офіціально і заявіл. Хуйло с отвращенієм кинув загажені хунтою шкарпетки скомороху Піськову, а той довго і безсило хватав ротом повітря та обзивався паскудними словами. Употребивши на завершення слово “дефолт” Піськов гордо удалілся восвоясі. В восвоясях главред “Еха Москви” Венєдіктов, який празнував 60-лєтіє, налив Піськову стакан та довго плакався йому на тему “сєдіна в бороду – бес в ребро”.

В Госдурі РФ сьогодні тоже п’янка. Кобздон ліхо здвине парик набекрень та заспіває пісню “Надєжда, мой компас зємной”, а потом всі пойдуть бухать та репетірувать сцену “бункер Гітлєра, апрель 1945-го”.

І дєдушка без подарка не остався. Коло подушки обнаружилася коробка любимих дідових цукерок! Отакот! А ви кажете… Бабуся каже, шо не бачила ніякого Миколая, а откуда цукерки даже не представляє. І хитро так улибається. Бо в неї коло подушки тоже якась красіва коробочка. Хороший дід той Миколай. Опитний. Знає, що люди в любом возрасті подарункам радіють.

Не видержав і з’їв дві цукерки. Настоящі, без обмана. Тепер на пробіжці прийдеться бігти на кілометр більше. А щоб бігти було енергозатратнєє, поставлю, наверно, в плейєрі шото жостке. Якось за нєіменієм іншого, поставив на повтор “Tarantella Napoletana”. Оказалося, шо спокойно бігти під Тарантеллу невозможно. Добре, що хоч було раннє утро і ніхто не бачив як дід біжить та пританцьовуючи ногами дригає.

Всім хороших вихідних. Балуємо рідних, піклуємося про близьких, ведем здоровий, спортивний образ жізні та слєдім, шоб віздє порядок був!

А не то, шо січас

Свирид Опанасович

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here