В преамбулі до закону 2831-3 про соціальні наслідки:
«Прийняття запропонованого проекту Закону сприятиме демократизації виборчого процесу». Чи дійсно Україну очікує демократизація виборчого процесу? На питання можна відповісти лише прочитавши редакцію закону 2831-3 з усіма правками, що буде прийнятий в другому читанні. Про це поки що говорити неможливо. Та ми можемо судити про мотиви основного ініціатора законопроекту.
Мотив основного гравця, про які ми можемо судити більш менш однозначно є Президент України та його партія. Петро Порошенко пообіцяв українцям перемогу у війні з інтервентом та реформи. І якщо перший пункт президент більш менш виконує – принаймні ясні стратегія та кроки, що вживаються для її реалізації – то як виконати другий пункт не до кінця зрозуміло. Відповідальним за їх проведення був Арсеній Петрович. За підсумками його діяльності і за звітами ЄС – він з задачею не справляється. Та його призначив не президент (у нас все ж таки парламентсько-президентська держава) а Верховна Рада. І змістити його теж може тільки ВР. Але, його примусове зміщення призведе до розпаду парламентської коаліції. Це, в свою чергу, призведе до негативних іміджевих наслідків для самої України.
Якщо ефективні реформи неможливо провести зараз з кабінету міністрів України, треба брати під контроль місцеві ради всіх рівнів. Необхідно це для реалізації реформ в кожній конкретній області. Та для цього необхідна дорожня карта майбутніх змін і боротьби з корупцією. Вона буде написана і продемонстрована на прикладі Одеської області довіреною особою президента – Саакашвілі. Чому Одеська? Після початку АТО вона стала найприбутковішою і виявить це найближча осінь, коли розпочнеться продаж зерна через одеські порти. Відповідно вона найкорумпованіша. Це найкраще місце для того, щоб, з одної сторони – здолати корупцію та надати зелене світло малому й середньому бізнесу, створивши позитивну історію успіху. А з іншої – це ідеальне місце де можна створити дорожню мапу для місцевого самоврядування, рекомендації по боротьбі з корупцією та недоліками бюрократичної системи. Вона міститиме ще й шляхи для розвитку області та бізнесу.
Таких відданих людей з високими моральними цілями як Саакашвілі в команді президента практично немає. Саме тому йому необхідні великі партійні команди на місцях, що здатні будуть до саморегуляції з одного боку, а з іншого – до ефективного змінення дорожньої карти по реформуванню областей під необхідні потреби кожної конкретної територіальної одиниці. Найкращий шанс створити такі команди з реальними повноваженнями в областях – виграти місцеві вибори скрізь де це можливо.
Як забезпечити виграш виборів та реальну подальшу роботу депутатів? Монополія на висунення кандидатів, монополія на відкликання депутатів та їх заміну. Окрім того, треба запустити реальну партійну роботу на низах для ініціативи в реформах. Проект закону 2831-3 не передбачає такої монополії. Та складені умови для всіх відповідних поправок. По перше, монополія на висунення кандидатів партіями була в законі 2831-2, яка розроблялась під егідою Гройсмана.
По-друге, самовисуванці по цій системі опиняються в набагато кращій позиції ніж, партії – вони не залежать від прохідного бар’єру. Закон 2831-3 передбачає, що перемогти на мажоритарних округах можуть тільки представники тих партій, що набрали 5% (7% для блоків) голосів в сумі. Зникає серйозна мотивація іти в партії – це може слугувати мотивацією для ліквідації самовисування, оскільки це явище знекровлює політичні проекти одного лідера.
По-третє, міркування викладені в статті експерта інституту Політичної освіти Олександра Солонтая «Чому не можна приймати такий закон про місцеві вибори. Частина 1.» передбачає внесення ще однієї правки – введення права партій на відкликання депутатів (http://www.day.kiev.ua/…/chomu-ne-mozhna-pryymaty-takyy-zak…). Для цієї правки є передумова прописана в законі – партія може замінити склавшого повноваження депутата на другого партійного депутата в мажоритарному окрузі. Це передбачає стаття 90 «Заміщення депутатів та проміжні вибори депутатів» пункт 1: у разі коли депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої організації партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.
Можливе право партій на відкликання депутатів і існуючий пункт 1 статті 90 в проекті закону забезпечить владу партії над діяльністю її депутатів через страх бути заміщеним. При цьому виконується ще декілька задач – дотримується коаліційна угода, створюється партійний і кадровий резерв на місцях, що забезпечить контроль за реформуванням. Основним негативним ефектом стане зникнення само висуванців і громадських активістів як партійних представників. Адже, з одного боку так і не був визначений механізм обрання кандидатів, яких партія висуватиме до парламенту. По суті керівник місцевої партії чи його «начальство» і надалі визначатиме склад місцевих рад, а з іншого може зникнути самовисування, як альтернативний шлях в органи місцевого самоврядування для громадських активістів. Це ж забезпечить монополію партій на висування кандидатів.
Цей можливий розвиток подій не може вести до демократизації суспільства. На думку Порошенка таке поневолення і тиранія є необхідним злом за для ефективного впровадження економічних, територіальних та конституційних реформ. Та для суспільства це є прямим порушенням прав і свобод людини, що не може вести до побудови правового та демократичного суспільства.
