День пам'яті жертв Голодомору має стати символом боротьби з ворогами нації

День пам’яті жертв Голодомору став жалобним днем українців, а має стати символом боротьби з ворогами нації!

Сьогодні знаменний день в історії України: у ХХ ст. червоні сатаністи голодом заморили десятки мільйонів українців. Немає такої української родини, яку б не торкнулося це горе. Ті, хто говорить про те, що “голода нє било” – не українці, або їх предки не жили в той час на наших теренах, або належали до комуністичних упирів. Ну і, звичайно ж, на Західній Україні не було Голодомору, бо на той час совєти ще не окупували ці землі.

Цей день став лакмусом для усіх жителів України: ті, хто вшановують жертв, ставлять свічки на вікнах, або, хоча б, у душі поминають мільйони невинно убієнних червоними дегенератами. У той же час, совки, неосовки та набрід з кремлівським совком у голові цинічно характеризує масштабну трагедію цілої нації і, як ми вже неодноразово бачили, або їде на вилазку шашлики жарити, або вживає терміни накшталт “хахламора”, знущаючись над пам’яттю загиблих.

Багато біди у сприйнятті цієї трагедії зробила подача Юща та його оточення, які висвітлювали трагедію виключно у слізному ракурсі, за зразком єврейського голокосту. Але варто почитати джерела, щоб зрозуміти – українці шалено боролися проти червоних окупантів. Упродовж 1930-1934 тисячі великих і маленьких виступів прокотилися по усій Україні, захопленій комуністичними сатаністами. Селяни викопували зброю, зариту після І Світової і громадянської війни, і йшли убивати комуністичних активістів, комсомольців, партійних діячів. На Херсонщині та Дніпропетровщині цілі райони повставали. Москва кидала проти селян армійські частини, і після каральних операцій нерідно розстрілювали армійською зброєю сотні людей, які не хотіли ганебно помирати від голоду. Наша нація боролася, а не смиренно схиляла голову перед окупантом. Саме тому Сталін і вирішив призупинити масову страту голодом, бо ситуація була вибухонебезпечна. Україна могла знову повстати. І нам усім варто про це пам’ятати. І ненавистю та безгоглядною боротьбою приймати ворогів нашої нації.

Після того, як у ХХІ столітті нащадки тих, хто нищив наш світ репресіями і голодом вирішили відновити кремлівську імперію, ми маємо поставити собі найголовнішу мету – знищити комуністів та марксистську ідеологію як людоїдську, і спалити Москву до тла. На ній має залишитись тільки згарище. Тільки так ми зможемо помстити наших предків, мільйони яких згинули у жорнах червоних сатаністів. Тільки це може бути нашою ідеєю фікс. А все інше, особливо торгівля з Москвою – від лукавого.


Загрузка...