В п’ятницю, був абсолютно придуркуватий день. Купа зустрічей, ефір, лікарня, додому приїхав поночі. В силу певних обставин дуже пізно ліг спати. Але о 03:40 розбудили.
Подзвонив мій друг і помічник-консультант у ВР, Герой-кіборг Донецького аеропорту Константин Крывич. Повідомив, що у Голосіївському РВ УМВС столиці був затриманий Олексій Омельченко, позивний “Дніпро”. Був у батальйоні ОУН, зараз воює у складі 81 десантно-штурмової бригади ЗСУ.
Аргументація ментів чудернацька: машина з Німеччини. І щось їх у РВ УМВС, щурів тилових, геть не зацікавило, що авто пригнали звідти добрі люди легально і віддали на фронт. І що боєць Дніпро не вилазить з передка, а приїхав на один день, бо Святійший Патріарх Філарет збирався нагородити цього Героя орденом за бойові заслуги.
Через розборки з ментами у телефонному режимі ліг спати тільки о 5:30 ранку. Головне – бійця відпустили! Все інше – неважливо. А о 8:40 вже мав зібраний їхати на виїздне засідання Кабміну на тему реформування МВС. Sorry, на 5 хвилин спізнився – напряжно на милицях дошкандибати по сходах, а ліфту там нема. Дуже важко було не позіхати, так ся втомивши…
Одразу після Кабміну – на нараду з керівниками обласних організацій Радикальної партії, яке тривало годин шість. Потім – приймав усіх побратимів з областей, які хотіли зустрітись.
Далі – з колегою Юрієм Чижмарем обговорювали радикальні реформи у енергетичній сфері і відповідні законопроекти.
І ще зустрічі-зустрічі… Оце тільки зараз приїхав додому і відчуваю себе скибочкою лимону, яку безбожно душили на десять чашок чаю поспіль.
…і, злий і заловбаний, читаю новину: боєць Дніпро таки доїхав до Пушкінської в Патріаршу резиденцію – і Святійший нагородив цього Героя орденом.
Вмить почуття втоми стало приємним, попри те, що очі несамохіть заплющуються…
Недаремно!..
Недаремно ти, Лозовий, недосипаєш…
Все, зараз вигуляю вельмишановного Іван Петрович Лозовий і go to bed. Спати буду стільки, скільки буду. Прокинусь – і до Церкви світити вербу. Оце і happy end.
