Якщо сильно не вдаватися в тонкощі міжнародного права, то вбивства людей (не обов‘язково навіть масові) отримують назву «геноцид» якщо метою їх здійснення є намір повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Сьогодні вся російська пропаганда, політична номенклатура, допитані російські військовополонені, вцілілі жертви росіян – все буквально кричить про те, що метою російських вбивств було саме знищення людей, які визнають себе українцями. Вони намагаються знищити ідентичність та її носіїв.
Так само робили нацисти із євреями. Так само Руандійський патріотичний фронт робив із тутсі. Так само робили військові злочинці, які постали перед Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії.
Між іншим, не лише вбивства є геноцидом, але ще і:
- вчинення серйозних тілесних ушкоджень або пошкодження психіки представників певної групи;
- створення жахливих умов життя, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення переслідуваної групи;
- насильницька передача дітей з однієї групи в іншу;
- дії, розраховані на перешкоджання дітонародження в такій групі.
Російські загарбники вчиняють в Україні таке, що не просто підпадає під визначення, а складається враження, що вони максимально хочуть зробити все, що описано і засуджено в Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Посудіть самі: вбивають і катую за українську мову та вірність своєму громадянству, обстрілюють пологові будинки та евакуаційні автобуси з жінками і дітьми, насильницьки вивозять сотні тисяч дітей до ОРДЛО та в росію, руйнують населені пункти і цивільну інфраструктуру, роблячи їх непридатними до життя.
Як матимете час, то запрошую усіх почитати конвенцію і зробити свої висновки (посилання у першому коментарі). А також там описано, що і як потрібно зробити з тими, хто ці злочини вчиняє.
Вічна пам‘ять загиблим українцям. Ми маємо перемогти, щоб покарати цю окупаційну наволоч за всією строгістю закону.
Світлина Evgeniy Maloletka з місця масового захоронення жертв російських окупантів в Ізюмі
