Україну чекає поступове зниження податків

Національна рада реформ, податкова реформа, друга частина публікації.

Народний депутат Олександра Кужель наголосила на необхідності збереження спрощеної системи, зазначила, що пропозиція Ніни Южаніної їй набагато ближча, але підкреслила: які б ми ставки податків не поставили, якщо не буде спрощено адміністрування, це все марно. Тому запропонувала всім учасникам організувати виїзну зустріч для вироблення спільної концепції.

Відомий словацький реформатор, нині радник міністра фінансів та міністра економіки Іван Міклош закликав більше говорити про видатки бюджету. Україна має рівень видатків 54% від ВВП, а потрібно мати десь 35%, тому податкова реформа нерозривно пов’язана з іншими. Детінізація, зазначив він, це не лише податкова реформа, і результат буде не одразу. У Словаччині перший рік після реформи не було збільшення надходжень. Зниження ставок податків не є гарантією зростання. Пан Міклош запропонував принцип: збільшуємо непрямі податки, зменшуємо прямі. Він оцінив пропозицію Міністерства фінансів як кращу в поточних умовах.

У відповідь Президент зауважив, що Словаччина мала невеликий рівень видатків вже на момент початку реформи: у 2004 році 44%, і далі було зниження до 35% протягом 4 років. А в Україні зведений бюджет (який треба брати до уваги, а не державний бюджет) разом з дефіцитом Пенсійного фонду та Нафтогазу становить 54% ВВП. Система перевантажена, сказав Порошенко, без зменшення видатків вона не запрацює. Він поставив риторичне запитання: чи була колись в якійсь країні податкова реформа, спрямована на зниження податків, під час війни? Але, сказав президент, проблема набагато ширша. Врахуйте корупцію в судах і місцевих бюджетах, врахуйте велику заборгованість бюджету по ПДВ та податку на прибуток, врахуйте контрабанду, і ви побачите, що головні резерви не у ставках податків. Іншими словами, якщо нікого не посадити, то немає сенсу говорити про податки.

Він виклав на стіл свою козирну карту, повідомивши про перший візит до України найближчими днями директора-розпорядника МВФ Крістін Лаґард на його запрошення. Якщо МВФ схвалить, ми все знизимо, пообіцяв Президент. Ставки мають бути низькими, аби запустити економіку. Нам треба радикально змінити навантаження на фонд заробітної плати, підкреслив він.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підтримав пропозицію Міністерства фінансів, хоча,зауважив він, про спрощену систему можна ще дискутувати. Ми маємо великі видатки на оборону, ми маємо соціалістичну систему соціальних пільг, ми маємо дефіцит Пенсійного фонду та безробіття, це все треба фінансувати. Що може дати поліпшення адміністрування, ми бачимо на прикладі ПДВ-рахунків, які дали плюс 2,5 млрд гривень [зауважу, це значною мірою депоновані кошти]. Ми вже робили податкові послаблення неодноразово, але бізнес їх ігнорував: останнього разу на новий ЄСВ перейшло дуже мало підприємств, а податковий компроміс дав нам лише 400 млн гривень. Але, підкреслив прем’єр-міністр, 80% доходів бюджету дають біля 1500 підприємств, навіщо ж нам 58 тисяч працівників ДФС? Нам потрібно перейти на безконтактний метод роботи з платниками податків. Ми мусимо збільшити доходи державного бюджету за рахунок приватизації. Але ми не можемо дозволити собі зменшення ПДВ до 15% — податкова реформа закінчиться, якщо не буде коштів у бюджеті. Ми маємо разом напрацювати один пакет пропозицій, підсумував він.

Народний депутат Оксана Продан зазначила, що держава повинна зробити перший крок до відновлення довіри. Ми не маємо права забирати ПДФО з пенсій, підкреслила вона. Нам треба від самого початку об’єднати ПДФО та ЄСВ. Пані Продан підтримала позицію Ніни Южаніної щодо 4-ї групи спрощеної системи, запропонувала знизити стелю для 3-ї групи з 20 до 3 млн гривень, а решту не чіпати.

Економічний радник Президента Олександр Пасхавер зауважив: якщо рахувати обсяг економіки треба разом із тіньовою, а обсяг податків — разом з «корупційним податком», тоді сумарні ставки будуть іншими. Нам потрібно знищити «корупційний податок», нам потрібна кардинальна зміна суддівського корпусу, і тут необхідні проривні ідеї. Нашою метою має бути мінімальна дискреція. Ми мусимо звільнити від оподаткування інвестиції, а для того краще було би запровадити податок на розподілений прибуток. І ми маємо повсякчас пам’ятати, що малий бізнес — це не просто економіка, це соціальна стабільність та боротьба з бідністю.

Народний депутат Олег Березюк схвалив позицію Міністерства фінансів як державницьку, жорстко розкритикував ДФС за відсутність змін і виступив за негайну реформу судової системи. Він запропонував свою кандидатуру в якості модератора процесу домовленості між авторами пропозицій щодо вироблення спільної компромісної пропозиції.

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко підкреслила, що вона представляє повністю легальний сектор економіки — 900 компаній, які мають більше мільйона робочих місць. Вона зазначила необхідність проводити податкову реформу одночасно зі скороченням бюджетних витрат та виступила проти естонської моделі податку на розподілений прибуток.

Міністр соціальної політики Павло Розенко підкреслив: кінцевою метою реформ є не наповнення бюджету, а високий рівень життя. Тому нам потрібні не лише експертні позиції, а широкий соціальний діалог, наприклад, стосовно питання ЄСВ. За результатами досліджень, в Україні щороку виплачується заробітна плата у розмірі 700-750 млрд гривень, з них лише 450 офіційно. Якщо все вивести з тіні, ми би отримали 140-150 млрд у соціальні фонди додатково до 280 млрд, що ми маємо нині.

Міністр культури В’ячеслав Кириленко нагадав про необхідність запровадження податкових пільг для меценатів культури.

Голова Національного банку Валерія Гонтарева схвалила ідею пласкої ставки податку на доходи фізичних осіб 15% та підкреслила необхідність поширити пласку ставку на пасивні доходи. Висока ставка оподаткування депозитів, зазначила вона, призводить до подорожчання кредитів, а нерівність інших видів пасивних доходів дозволяє використовувати фінансові інструменти для махінацій. Ставка має бути однаковою, підкреслила вона, і 15% — гарна пропозиція.

Народний депутат Андрій Журжій наголосив на необхідності об’єднати ПДФО та ЄСВ вже у 2016 році. Він також зазначив, поміж іншим, на важливості автоматичного відшкодування ПДВ.

Я закликав також не забути про ліквідацію податкової міліції, створення демілітаризованого компактного підрозділу фінансових розслідувань на основі європейських принципів.

Економіст Володимир Дубровський, представник коаліції громадських організацій — розробників спільної концепції податкової реформи, наголосив на трьох найважливіших принципах змін: по податку на прибуток — ліквідація дискреції, по ПДВ — поліпшення адміністрування, по ЄСВ — значне зменшення ставки, аж до нуля. Він запропонував присутнім звернути увагу на пропозиції громадськості [цьому присвячений мій наступний пост], що передбачає суттєве зниження податків на працю, компенсоване запровадженням податку на капітал, а також заміну податку на прибуток податком на розподілений прибуток. Володимир закликав не чіпати спрощену систему, бо вона становить лише 6,6% надходжень, і наголосив: реформа — це зміна відносин, а не ставок.

Якщо в нас немає принципових розбіжностей, підсумував Президент, це означає, що ставки можуть бути результатом компромісу. Наявність дорожньої карти щодо подальшого зниження податків служитиме підґрунтям для мораторію на інші зміни у податковому законодавстві. Найближчим часом розробники різних пропозицій мають зустрітися і спробувати виробити спільну позицію.

Валерий Пекар


Загрузка...