Декілька слів про Марш незалежності.
Звичайно, як колишній сержант-інструктор зі стройової підготовки (було й таке), я люблю всілякі паради.
Що сподобалося і що не сподобалося:
1. Польова форма і хаммери. Плюс. У воюючій країні парадна форма недоречна. (Не певен, що бронежилети були потрібні: бійцям важко, а сенсу нуль; може, лише щоб показати, що вони у нас є? Мінус.)
2. Техніка має бути на фронті. Плюс.
3. “Айдар”. Плюс. Молодший лейтенант на чолі батальйонної коробки. Два плюси.
4. Певні стройові прийоми нарешті відійшли від радянського стандарту. Маленький плюсик.
5. Загальна конструкція загорож на вулицях і площах. Мінус.
6. У промові Президента багато речей названо своїми іменами. Плюс. Ще плюсик за те, що коротка.
7. Пливе кача. Думав, вже ніколи більше не почую. Одразу пригадую, де і як почув вперше, і вже слів нема.
8. Мінімальна шароварщина (минулого року були всілякі козаки зі списами). Не плюс, скоріше відсутність мінусу.
9. Передача бойових прапорів. Три великих плюси. Може, напишу про це окремо, воно на те заслуговує.
