В аеропорту Каракаса приземлилися два літаки приблизно зі ста російськими військовослужбовцями – пасажирський Іл-62 і військово-транспортний Ан-124.
Після повідомлення провідних інформаційних агенцій Кремль підтвердив факт цього зловісного десанту, однак зазначив, що російські військові прибули “для участі у двосторонніх консультаціях”. Але мало хто сумнівається, що справжня мета візитерів – участь у порятунку режиму одного з найогидніших диктаторів сучасного світу Ніколаса Мадуро. Мадуро руйнує Венесуелу у буквальному сенсі слова, за відставку цього некомпетентного божевільного виступає 89 відсотків його нещасних співвітчизників. Але саме ця загальна ненависть до Мадуро змушує Путіна підтримувати його так, як колись Януковича або Асада. Той, кого ненавидить власний народ – завжди раб Москви.
При цьому цікаво те, що у Каракасі прибуття російських військових літаків не можна приховати від громадськості. А у Києві 2013 року? Чи знаємо ми напевно, скільки російських військових, чекістів і диверсантів прибуло в Україну для того, щоб рятувати режим Януковича? І аеродроми їм були не потрібні. Горе України в тому, що, на відміну від Венесуели вона не відокремлена від Росії океаном. Для знищення нашої країни можна скористатися електричкою. А можна взагалі не посилати десант, а використовувати телебачення, дурість і жадібність політиків і олігархів, недалекоглядність населення.
Коли Путін посилає своїх солдатів до Каракасу, він демонструє, що для порятунку своїх союзників, для відстоювання своїх інтересів Кремль не зупиняється ні перед чим. І про це повинен пам’ятати кожен, хто ще сумнівається в російській участі в Майдані і в залученості Кремля в актуальний виборчий процес в нашій країні.
