И еще раз повторяю – почему Степан Бандера национальный герой Украины, и почему имеет для Украины такое же значение как Юзеф Пилсудский для Польши и Менахем Бегин для Израиля.
Потому что немало и сейчас есть украинских патриотов, которые считают фигуру Бандеры “неоднозначной”, “контроверсийной”, и пытается найти какие-то компромиссных героев, которые не вызывают никакой критики.
“Для нашої визвольної політики важливим є, щоб українська визвольна революція була повністю оцінювана, як продовження історичної боротьби України з Москвою, з московським імперіялізмом, і то всякої породи, не тільки большевицької. Ця боротьба не припиниться до повного зреалізування нашої мети, якою є цілковий розрив між Україною і Москвою, відбудова Самостійної Соборної Української Держави, розвалення СССР і побудова самостійних, національних держав у підсовєтській Европі й Азії, повний розгром російського імперіялізму та створення навколо Росії, замкненої в її власних кордонах, такої системи держав, щоб вона не могла більш виступати з імперіялістичною аґресією. І далі, щоб світ знав, що Україна буде продовжувати боротьбу проти всяких сил, які хотіли б її поневолювати, нищити її державну незалежність і суверенність, або які посягали б по українські землі”.
Степан Бандера, 1950-й год.
