Виборець, готовий голосувати за це прізвище, чекає манни небесної.
1 квітня — це день народження Гоголя, Бісмарка, Рахманінова, це одеська Гуморина і міжнародний день птахів. У багатьох країнах світу — ще й традиційний день дурня. А у нас же цьогоріч — перший день після президентських виборів, коли стане зрозуміло, хто вийде у другий тур. І, судячи з усього, буде не до сміху.
Нинішня кампанія обіцяє бути нетиповою. Вперше кандидатом у президенти стала людина, що вже працювала главою держави. Як вперше? А Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович? Вони ж брали участь у виборах, маючи в кишені посвідчення президента України? Той же Порошенко без п’яти хвилин кандидат.
Тут справа в іншому — в телевізорі. Точніше — в серіалі Слуга народу, де президента з народу на прізвище Голобородько зіграв артист Володимир Зеленський.
Настільки переконливо, що спочатку соціологи, за ними — політичні конкуренти, а тепер і обивателі всерйоз обговорюють не просто його амбіції, а шанси. Останні опитування обіцяють Зеленському другу позицію, щоправда, із величезною кількістю тих, що не визначився. Що це означає?
По-перше, попит на нові обличчя дійсно є. Майдан відкрив безліч яскравих, ініціативних, освічених українців. Деякі пішли у політику. Але тепер подивіться на першу чортову дюжину зареєстрованих кандидатів — там, за деяким винятком, олімпійці. Для яких головне не перемога, а участь. У тих, хто категорично не хоче голосувати за старих, вибір невеликий. А тут і художній керівник 95-го Кварталу якраз нагодився.
Другий суспільний запит — на неолігархічність — Володимир теж провалює. Можна, звісно, і далі розповідати нетямущим, що відносини із власником 1+1 Ігорем Коломойським винятково ділові. Але підтримка Зеленського новинами популярного каналу видно неозброєним, як то кажуть, оком. Вся країна завішана білбордами чергового сезону телесеріалу — того самого, про “президента Голобородька”, який вийде на екрани якраз у березні. Й оплачує цю рекламу не без п’яти хвилин політик, а телеканал, читай — олігарх Коломойський. Ну, а казус із новорічним привітанням претендента в кандидати у президенти, “зашитим” у концерт кварталівців, увійде до підручників політичного піару.
І, нарешті, третій, але найголовніший наказ від виборця — мир, закінчення війни. Ідеї, озвучені Зеленським, банальні та неконкретні: “домовитися хоч із чортом лисим” і “найпростіше — щоб не стріляли”. Інакше кажучи, жодної ідеї немає. Виборець, готовий голосувати за це прізвище в списку кандидатів, і за зареєстровану в Мін’юсті, але не розвіртуалізовану партію Слуга народу, чекає на манну небесну.
Це розв’язує руки акціонерам, менеджерам і сценаристам проекту Зеленський. Раз українці втомилися від політиків і хочуть кіногероя, потрібно його їм дати. І реалістичність обіцянок, компетенція, командою виводяться за дужки. Бо їх немає. Жодного управлінського, крім керівництва командою КВН і групою компаній “95-го Кварталу”, і політичного досвіду немає. І припустити, що саме робитиме президент і головнокомандувач Зеленський наступного дня після інавгурації ніхто не може.
Втім, залишається відчуття, що талановиті креативщики і не ставлять собі такої мети. Для них важливо те, що зараз називають тролінгом і хайпом. У шоу-бізнесі комерційний успіх продукту — в даному разі концертів, телесеріалів і фільмів — безпосередньо залежить від впізнаваності бренду. У Зеленського і Ко з цим проблем немає, але чому б не захопити ширшу аудиторію для телеканалу, який вже давно не перший у рейтингу глядацьких симпатій.
За логікою бізнесмена абсолютно нормально заробити тут і зараз, якщо виник попит, а у тебе є необхідний товар. Хоче виборець чесного, некорумпованого, нового, з гущі народу політика — “их есть у меня”. За фактом, Коломойський за підтримки популярного телеканалу запустив на виборну орбіту як мінімум трьох кандидатів, у кожного з яких немає шансів виграти, але є великі можливості для критики Банкової. І особисто Петра Порошенка — одного з головних об’єктів реприз колективу Зеленського.
Певен, що про перемогу не йдеться зовсім. Навіщо успішному артистові, раніше не поміченого в громадських і політичних справах, відповідальність за фронт, за життя мільйонів людей, за дипломатичну війну, за проходження кораблів у Маріуполь і Бердянськ? Навіщо Зеленському все це? Йому потрібна капіталізація бренду. І гроші, які можна зібрати на скандалі й, якщо вдасться, на новому політичному бренді Слуга народу. На жаль, створити партію під ключ, розкрутити і завести в парламент — це теж бізнес. Ну, і не забуваємо про те, що Коломойському важливо помститися державі, яка забрали у нього ПриватБанк, і мати можливість доїти у власних інтересах Укрнафту. Що власне і відбувається.
