Великий наш художник Іван Марчук шкодує, що повернувся з Америки в Україну.
“Я не вмію брехати, правда понад усе, а в нас абсолютно правди немає, законів немає, порядку немає”, – гірко промовив митець.
А в мене після цих слів Івана Степановича серце защеміло. Бо у будь-якій іншій країні ці одкровення національного генія мали б неймовірний скандал і резонанс, вони одразу стали б предметом великої суспільної дискусії. А в нас всі глухо-німі – Президент мовчить, міністр культури мовчить, всі інші теж. А для чого відповідати старому митцю? Вже ж казенно привітали українців з новорічно-різдвяними святами, пообіцяли світле майбутнє, у яке більшість українців не вірять, щоб не говорив Порошенко.
Замість того, щоб переконати і Івана Степановича, і талановитого українського співака Іво Бобула, якого не покликав жоден український телеканал, і всіх українців, як їм достойно жити в рідній країні.
Я вам скажу те, що мав би сказати Президент – не буде достойного життя в Україні, якщо плювати на культуру, на митців, на наших геніїв. Українська мова, українська церква, українська культура, українська пісня – це фундамент справжньої цивілізованої європейської України. Без цього були і залишимося Малоросією!
Я зроблю все, щоб Держава цінила і розвивала українську культуру, щоб наші найкращі у світі митці і всі українці могли реалізувати себе в рідній країні, а не шукали щастя на чужині.
