Литва не має ілюзій з приводу справжніх цілей Кремля в українській кризі

30 років тому була створена ініціативна група Литовського Руху за перебудову – Саюдіса. Сталася, мабуть, одна з найважливіших подій не лише в новітній політичній історії Радянського Союзу, а й в цілому в історії Російської імперії.

Саюдіс був однією з численних громадських організацій, які створювалися в СРСР, але саме його активісти зробили головним питанням програми Руху відновлення незалежності Литви і з цією програмою перемогли на виборах до Верховної Ради Литовської РСР.

Політична чесність і самовідданість творців Саюдісу стала прикладом для їхніх сусідів і соратників з Латвії і Естонії – в Ризі та Талліні змушені були вести себе обережніше через спроби Москви розіграти карту російськомовного наседленія, а в Литві у такої гри не було шансів. Саюдіс став предтечею Народного Руху України і Народного фронту Білорусі. Цим двом рухам не вдалося – на відміну від фронтів балтійський країн – домогтися більшості в республіканських парламентах, але вони значно змінили суспільні настрої на користь майбутньої незалежності. Ну і найважливіше – загальнонародна підтримка Саюдиса змусила шукати своє місце в політиці місцевих комуністів. Так з’явився суверен-комунізм і був підписаний остаточний вирок СРСР.

Навіть сьогодні політична система Литви багато в чому будується на традиціях Саюдиса і незалежної компартії, так що ілюзій з приводу справжніх цілей Кремля в українській кризі або в будівництві «Північних потоків» у литовських політиків – на відміну від їхніх колег по Євросоюзу – немає і в Москві це викликає постійне роздратування. «Саюдіс» залишається прикладом політичної чесності. А чесність – єдине, за допомогою чого можна запобігти деградації Європи.