Що змінилося наступного дня після “виборів” на окупованих територіях Донбасу?
На перший погляд – практично нічого. Ніхто не визнав ці вибори, ніхто не став спілкуватися із “обраними” главами маріонеткових адміністрацій. Але ніхто і не сказав, що Мінські угоди, по суті, є мертвими. Що коли Росія проводить вибори на чужих територіях – вона фактично відмовляється від домовленостей щодо відновлення територіальної цілісності України.
Це і є те, чого насправді домагається Москва. Щоб вона робила на окупованих територіях все, що їй заманеться – а Мінські угоди як “фундамент” діяли. Багато хто думає, що головне завдання Путіна – це «впихнути» бандитські республіки в Україну, але зберегти над ними контроль. Це – помилкова думка. Головне завдання Путіна – щоб Україна стала проросійською, а “народні республіки” залишалися за лінією розмежування, під російським “кураторством”. Як гарантія того, що Україна нікуди не дінеться, що її вічно буде лихоманити. Ну і Москва буде милостиво влаштовувати «переговори» керівників України з “керівниками” “народних республік”. Хіба в цьому є щось нове? Хіба Москва не влаштовувала зустрічі керівників Грузії із “керівниками” Абхазії і Південної Осетії? Хіба не організовувала спілкування президента Молдови з “главою” Придністров’я?
І, до речі, це дуже хороший урок для тих, хто досі стверджує, що потрібно “розмовляти з Донбасом”. І відповідь Москві, яка наполягає на прямих переговорах керівників нашої країни із маріонетковими адміністраціями окупантів. Прямі переговори, на які погоджувалися в Тбілісі, призвели в результаті до визнання Росією «незалежності» грузинських автономій. Постійне спілкування керівників Молдови з придністровськими ватажками призвело до того, що і в Кишиневі, і в Тирасполі – лідери, яких контролює Москва. Залишилося тільки “вдало” провести парламентські вибори в Молдові, щоб контроль Москви на обох берегах Дністра став тотальним.
Україні готують саме молдавський варіант, а вибори у «народних республіках» – частина цього плану. Москві залишилося тільки «вдало» взяти участь в президентських і парламентських виборах в нашій країні 2019 року, щоб допомогти непорушному блоку колабораціоністів і «корисних ідіотів» відправити Українську державу до кремлівської каналізації.
З огляду на той незаперечний факт, що кількість “корисних ідіотів” в країні збільшується з кожним днем, а колабораціоністи нікуди не поділися і готові до реваншу, я б не став говорити, що у Путіна не вийде.
