Якщо ГПУ підіграє президенту, то сподіватись на правове врегулювання останніх конфліктів не видається можливим.
Напруга виборчої кампанії зростає. Інциденти в Києві та Черкасах засвідчили, що деякі противники Порошенка можуть іти й на акції прямої дії – агресивні атаки, сутички з правоохоронцями. Тобто загалом ті ж форми протистояння, які застосовувались під час Майданів та деяких інших протестних акцій.
Зараз це пов’язано зі зростанням протистояння між президентською командою та опозицією. Адже те, як президентська команда зараз протиставляє себе всій опозиції, та фактично хоче записати всіх, хто проти Порошенка, у пропутінський табір – посилює конфронтацію.
З іншого боку, в таборі опозиції є люди, які дуже агресивно налаштовані проти Порошенка. Скандали навколо Укроборонпрому чи рішення Конституційного суду ще більше посилюють їх настрої проти нинішньої влади, і Порошенка зокрема.
Ще одна проблема, яка може підштовхнути нас до нової кризи – це протистояння силовиків, що ми і спостерігали минулого тижня. Бачимо протистояння СБУ і МВС, ну а Генпрокуратура відкрито діє на боці президентської команди. А якщо ГПУ підіграє одному з кандидатів, то сподіватись на справедливе розслідування тих чи інших інцидентів не видається можливим. І це теж буде підштовхувати деяких противників Порошенка і опозиції замість правового чи судового врегулювання конфліктів – до жорсткого.
Ще один фактор – застосування не зовсім чистих методів збільшення результату. Я маю на увазі можливість підкупу виборців, різноманітні піраміди. Частіше за все у цьому звинувачують президентську команду. А остання – Тимошенко. Згідно з опитуваннями, те ж саме підозрює значна частина виборців. Хоча у їх випадку це корегує з рівнем недовіри до конкретного кандидата.
Небезпека в тому, що застосування методів підкупу призводить до делегітимізації виборчих результатів. Простіше кажучи, викликає до них недовіру. А раз так, то це може підштовхнути частину людей, а саме противників нинішньої влади, до жорстких дій. Ну а опозиція може не визнати результати. Це може статись навіть після першого туру, якщо Порошенко, про що зараз свідчать деякі опитування, буде на 2-му місці, Тимошенко – на 3-му, а різниця становитиме 0,5%.
Безумовно, за таких даних Тимошенко – та й інша опозиція – навряд визнає результати. І чим це закінчиться – сказати важко. Результати можуть бути оскаржені в суді, та є вірогідність і вуличного протистояння – саме такого, як у 2004-му.
Інша річ – масштаби. З високою вірогідністю вони будуть меншими ніж у 2004 та 2013 роках. Бо більшість населення зараз на Майдан не піде – вони не довіряють жодному політику. На протест вийдуть не стільки прихильники Тимошенко, Гриценка чи інших, скільки противники Порошенка – і серед них, як я вже сказав, багато агресивно налаштованих. Це ті, хто ходив на акції Саакашвілі, зараз підтримує Нацкорпус тощо. Щоб ситуація стала дуже гарячою, 10-20 тисяч таких людей буде достатньо.
Важко сказати, чи може виборча кампанія збавити свої небезпечні оберти.
Я сподіваюсь, що команди основних фаворитів будуть діяти більш виважено. Проте напруга зростає і ризики загострення досить високі. Та описаний мною сценарій, знову ж таки, залежить від конкретних результатів. Наприклад, подібного не трапиться, коли Порошенко не вийде в другий тур, або якщо розрив буде досить великий. Оскаржувати результати будуть, але напруга буде меншою.
У будь-якому разі ризик протистояння силовиків, рівень недовіри до президента, і сутички з опозицією все-одно присутні. І все це, на превеликий жаль, створює передумови для виникнення кризової ситуації за підсумками виборів-2019.
