Як повідомляє із Страсбурга мій заступник Віктор Вовк, сьогодні відбулася чергова демонстрація деградації європейських демократичних інститутів на прикладі ПАРЄ, що насправді відображає глибоку ідеологічну кризу в Європі.
По-перше, ПАРЄ відмовилася включити для термінового розгляду на весняній сесії питання «про дотримання членами РЄ міжнародно-правових угод та принципів в контексті втручання з боку Російської Федерації в Україні, Грузії, Молдові та нещодавно у Великій Британії, а також недавніх порушень міжнародного права з боку сирійського режиму та його спонсорів».
За розгляд цього питання проголосував лише 61 з 149 присутніх делегата ПАРЄ (при необхідних 2/3 голосів). Ось така «європейська солідарність» навіть із Великою Британією, не кажучи вже про солідарність з Україною чи сирійським народом.
До речі, українська делегація дала лише 8 з 12 голосів. Частина ж делегатів від «коаліції» на чолі з головою делегації Арьєвим від БПП та делегат від Опоблоку взагалі були відсутні при голосуванні.
По-друге, ми побачили чудові уроки європейської «політичної етики».
Сесію ПАРЄ відкрив і веде її новий після скандального Педро Аграмунта Президент соціаліст Мікеле Ніколетті, якій пару місяців тому зазнав поразки на парламентських виборах в Італії і більше не є членом італійського парламенту. Чисто формально це деякий час ще можливо, але ж де приклад хваленої європейської «політичної етики», коли політик має йти з посад, коли втратив довіру виборців.
До того ж, Ніколетті як головуючий на засіданні відмовився офіційно озвучити всупереч прямим запитанням делегатів ПАРЄ розширений список членів Асамблеї, які підозрюються у звіті Зовнішньої слідчої групи у системній корупції в ПАРЄ, зокрема на користь Азербайджану та Росії. Щодо цих делегатів існує рекомендація Президентського Комітету та Бюро ПАРЄ утриматися від активної участі в органах ПАРЄ, зокрема у пленарній сесії.
Однак деякі із корумпованих делегатів ПАРЄ, нехтуючи цими рекомендаціями, продовжують свою активну діяльність на сесії ПАРЄ. Як, наприклад, Тіні Кокс – відомий голландський лівак і «агент впливу» Путіна.
І після цього ПАРЄ і Рада Європи загалом буде зверхньо повчати нас, українців, демократії та політичній етиці?! А меншовартісні політики та грантожери в Україні з холуйським придихом заявляти про «вимоги Ради Європи» (ПАРЄ, Венеціанської комісії тощо).
З сумом констатую поглиблення деградації європейських інституцій та демократичної Європи загалом і вчергове переконуюся в правильності нашої позиції, що маємо бути сильними самі й покладатися передусім на самих себе. І діяти завжди в своїх національних інтересах!
