Зміна керівництва Харківського осередку Національного корпусу є доброю новиною для патріотів

Днями керівником Харківського осередку Національного корпусу став Максим Жорін (друг Мосе), колишній бойовий командир полку «Азов», замінивши на цій посаді пристосуванця Олега Ширяєва, що не може не радувати будь-кого з українських патріотів.

Це призначення безумовно достойний крок з боку керівництва НК. Залишається сподіватися, що він не буде останнім, а анонсований «суд честі» винесе справедливий вердикт, щодо Ширяєва, а не перетвориться на черговий фарс.

До друга Мосе, якого знаю як чесну і порядну людину, справжнього бійця і командира, хотів адресувати лише одну репліку – не варто розпочинати свою діяльність на новому місці підписуючись під творчістю «колективного розуму»; такій людині як ти варто говорити своїми словами і озвучувати свої думки.

В «Азові»/НК поганою модою стала практика трансляції думок керівництва не прямо, а прикриваючись людьми, які мають авторитет у правому середовищі.

Таким чином виконується подвійне завдання – і «відбілюється» репутація за рахунок авторитету окремих бійців, і самі ці бійці стають співучасниками непорядних дій.

Найбільш яскраво це проявилося, під час прес-конференції по Ярославу Бабичу влітку минулого року, коли озвучити позицію керівництва прислали людей з незаплямованою на той час репутацією, які зовсім не розділяли висновків про «самогубство» Ярослава, але заради «вищої партійної доцільності» вимушені були замазати і чесне ім’я Ярослава і свою репутацію так, що тепер їм багато хто не подає руки, але натомість вони намертво прив’язані до НК круговою порукою.

З огляду на вище сказане, подальший текст адресую звичайно не Максиму Жоріну, а «колективному розуму» керівництва НК, який чомусь вирішив, що має моральне право когось повчати.

1. Абсолютно згоден, що важливий саме результат. Діяльність НК, якщо не зазнає суттєвої корекції, неухильно приведе на гору таких персонажів як Ширяєв. Після цього політичний ландшафт України треба буде випалювати напалмом.

2. Ще раз повторю – без різниці з якою швидкістю рухатися у неправильному напрямі. А НК від 2015 року рухається не до Великої України, а до максимальної адаптації до існуючої системи, з метою одержання політичних та економічних дивідентів у її рамках, а отже є «прямим посібником» цієї антиукраїнської системи. «І неважливо: усвідомлено це робиться чи ні».

3. За логікою «щоб засуджувати людей зі структури, треба самому бути людиною зі структури», очевидно, що відтепер слова кривого не можна сказати в бік БПП, БЮТ, НФ, РПЛ, Опоблоку і т.д. Ви серйозно?

4. Для того, щоб сказати правду, зусиль треба багато. Ніхто з середовища «Азова»/НК не наважився її сказати щодо уродської поведінки Ширяєва – ні закрито, ні відкрито. Навпаки, зробили спробу вчергове «зам’яти» цей непотріб.

Можна, звичайно, заднім числом розповідати про «ми й самі б все вирішили». Про Ярослава вирішили? Про вбивства вирішили? Про корупцію вирішили? Нічого ви вирішити не можете, можете лише рот затикати. Якби зараз це не було б озвучено публічно, то рулив би собі Ширяєв і далі СК, і не було б жодних розмов про «суд честі».

Ви ж вийшли в політичний простір, порвали з «боновством» і «маргінальністю», ну то й грайте за політичними правилами, а їх основа – публічність. А то як треба, то – «забудьте про побратимство», а як знову необхідно, то – «ми ж всі побратими», «не виносьте сміття з хати».

Щодо «дискредитації Азовського руху», це просто неперевершено. Виявляється, це не стрільба по беззбройним патріотам «дискредитація», а намагання привернути увагу до того «безпредєлу», що учинив Ширяєв у Харкові.

Щодо «ворожої Україні справи», то правда апріорі не може бути такою, а от діяльність Ширяєва в Харкові від 2011 року повністю підпадає під це визначення.

Не знаю, про який «рух» ви говорите, але якщо говорити про соціал-націоналістичний рух, до якого я належав і наразі належу, то смію вас завірити, я можу висловлювати свою позицію. Це керівництво «Азову»/НК втратило будь-яке моральне право на це, в силу своєї «вірності» та «послідовності» ідейним та моральним принципам.

Щодо моєї роботи в полку. Не важко встановити, що упродовж свого перебування там, я крім виховної роботи займався також ідеологічною, пропагандиською, інформаційною діяльністю, а крім того – періодично організаційною та виборчою в політичній сфері. Ніколи і ніхто в процесі цієї роботи мені жодних перетензій не висував. Мабуть тому, що я все так «провалив» Андрій Білецький востаннє передавав мені пропозицію повернутися в «Азов»/НК в лютому цього року.

Щодо «хорунжої служби», давайте не будемо напускати туману. Ця служба створена мною всупереч думці Андрія Білецького, який ще в лютому 2015 року переконував мене у її недоцільності, й пропонував і надалі виконувати всі виховні функції самотужки (за наявності в полку близько тисячі бійців). Мною були відібрані й в міру сил підготовлені відповідні кадри, написані відповідні програми, відредаговано виховну та ідеологічну літературу. «Не працююча зараз на всі 100 відсотків» «хорунжа служба» в значній мірі й досі їде на тому старому запасі міцності, підготовленому мною.

Я оцінив ваше словоблудство, щодо участі «східняків» у Широкинській операції, але я ніде і ніколи не писав, що ніхто зі «східняків» у ній не приймав участі, я писав конкретно про Ширяєва і його трусість і мародерство, про що ви «красномовно» промовчали.

Про «внутрішню справу», вона такою не є. Особливо після того, як Ширяєв з подільниками розстріляли хлопців. І з Ширяєва ніхто не знімав відповідальності за співпрацю з Гепою і Жиліним, Калюкою і Бестаєвим, бандитизм і мародерство. І ви не в змозі ні «поставити», ні «вирішити» всі ці питання. Ваша історія стосунків з ним не дає для цього жодних підстав.

Мої звинувачення не порожні – вони цілком правдиві й обґрунтовані, й апелюють до правого середовища, а не якихось сторонніх сил, з якими ви тісно співпрацюєте. Щодо «емоційності» та «крику душі», то можу погодитись – все, що я написав, було спокійно зважено і продумано.

Ви живете не у герметичному просторі, робити вигляд, що той непотріб, який відбувається у вас має стосуватися лише вас самих, не вийде. Ви поки що ще частина правого руху і української нації. І якщо ви не спроможні слідкувати за собою, то не треба дивуватися, що про ваші «справи» говорять інші.

Вороги тут ні до чого. Ваш моральніний релятивізм, нестійкість в ідейних переконаннях, нездатність відповідати за помилки – ось ваш головний ворог.

Щодо пафосу про «МИ розберемося і покараємо». Будемо уважно стежити наскільки ви «дорослі люди». Буде прийняте справедливе рішення – щиро привітаємо з цим успіхом. Буде цирк і окозамилювання – то вибачайте, ніхто мовчати не буде