Українці мають забути поняття “мирний тил”

Що тут сказати – десь раз у місяць стабільно почуття дежавю: теракт і все по кругу. Коментарі експертів, тут хтось про всесильне ФСБ, хтось про бездіяльність СБУ, хтось пафосно про помсту, комусь аби тільки під шумок когось захуєсосить – і так по кругу після кожного замаху чи вбивства.

Жаль Окуєву. Треба активніше топить за реформу СБУ, посилення підрозділів контррозвідки й акцентах на агентурній мережі, контррозвідувальній діяльності контори, відсікання невластивих спецслужбі “хлібних” функцій – збільшення фінансування тому, що залишиться після переформатування.

І то результати будуть за кілька років, факапів і проколів попереду маса – ну так і в опонентах не дилетанти, якщо що. Одномоментно валити все тільки й виключно на СБУ – теж не варіант.

Давно пора забути про словосполучення типу “вбили на мирній Київщині” – немає ніякої мирної Київщини чи іншого безпечного регіону, причому вже давно і досить ридати через це.

Чим серйозніше ЗСУ будуть давати росіянам по зубах на східних рубежах – тим активніше вони будуть працювати по умовних тилах, переслідуючи все ту ж ціль максимальної дестабілізації та морального роззброєння суспільства.

Останнім часом ця тенденція тільки посилюється, ну така от наша зовсім не нова реальність – за великого бажання вб’ють будь-кого.

І я вже не знаю, звідки в народу береться скільки сил і натхнення раз за разом писати про ці прості банальні речі з таким пафосом і самоповторами. Якось так.


Загрузка...