Україна прагне до Євросоюзу, але з бідняками бореться зовсім не по-європейськи

Світова економіка опинилася в застої, нещодавно аналітики Світового банку в огляді “Глобальні економічні перспективи” оприлюднили прогноз зростання ВВП у розвинених країнах на рівні 1,9% до кінця року.

При цьому експерти знизили прогноз зростання економіки США на 2017 рік з 2,2% до 2,1%. Судячи з усього, Америка зіткнулася з серйозними проблемами, і добробут її громадян перестав рости. Тепер навіть для підтримки колишнього рівня життя пересічних американців істотно не вистачає ресурсів. Причина відома – на ці цілі закінчилися гроші. Так, і в усьому світі всі ті, хто сьогодні сидить у доларовому кеші, тепер чухають потилицю, мовляв, що робити далі?

І перш за все справа в тому, що США не можуть продовжувати емісію доларів у колишніх обсягах (державний борг Америки рекордними темпами наближається до 20 трильйонів доларів), не піддаючи величезному ризику всю світову фінансову систему. Головна відповідь на цей виклик президента Дональда Трампа – це повернути виробництво додому, тобто підприємства реального сектора економіки – в американські штати. Правда, ще Барак Обама почав цей процес повернення виробничих підприємств на територію США, але Трамп збирається це робити набагато агресивніше і масштабніше.

Також американський президент має намір у цьому ж напрямку модернізувати свою фінансову систему, щоб вона сприяла процесу здешевлення американського виробництва. Мабуть, наш президент Петро Порошенко вирішив внести свою посильну лепту в повернення колишньої промислової могутності США. Так, 20 червня у Вашингтоні в ході інтерв’ю американському телеканалу Fox News Петро Олексійович заявив про те, що Україна має намір здійснювати закупівлі вугілля з Пенсильванії і скрапленого газу з Луїзіани. Що тут коментувати, відразу на думку спадає давно забуте гасло “Економіка повинна бути економною”.

У цьому зв’язку мій давній знайомий експерт Євген Анопрієнко висловив навіть таке сміливе припущення: “Піттсбург – друге за величиною місто Пенсильванії і побратим сепаратистського Донецька. Всі вугільні шахти та металургійні заводи там давно закрито. Так що дивіться далі – необхідні фахівці в необхідних кількостях для відродження цих галузей у Пенсильванії є тільки в Донбасі. Ось цей план Порошенка! Заманити сепаратистів Донбасу до США перспективою хороших заробітків і таким чином повернути Донбас до складу України”. Але є й інші, більш привабливі приклади для нашої країни, коли раніше периферії сучасної капіталістичної системи стали найбільш потужними економіками планети. У першу чергу маю на увазі Китай і низку держав Південно-Західної Азії.

Якщо президент США збирається зберегти лідерство американської економіки, як кажуть, природним шляхом, то що робити нам для реіндустріалізації економіки України? Як піднімати у нас життєвий рівень українців та відповідно споживчий попит? Адже ціни постійно практично на все зростають, а населення намагається хоча б вижити. Ми прагнемо в Євросоюз, а з бідняками місцеві влади борються зовсім не по-європейськи. За останні 15-20 років вже всі встигли дізнатися, як український капіталізм від “дикості” йде до “цивілізованості”?!

І хіба в нашому суспільстві після двох Майданів наростає соціальна справедливість і рівність – відома “Крива Кузнеця” (зв’язок між рівнем доходу на душу населення і ступенем рівномірності розподілу доходів у країні). Цей американський економіст Саймон Кузнець, українського походження, на своїй кривій демонстрував, як рівність наростає, а нерівність скорочується при сучасному капіталізмі. І чи не всі у це щиро повірили. Однак, останнім часом, дізнаючись деталі слідчих дій НАБУ та висновки міжнародних аудиторів, більше починаю схилятися до концепції “Пилососа”.

Судіть самі, ось лише кілька прикладів. Фірма “Лекс грант” заборгувала “ПриватБанку” більше 4 млрд грн (зареєстрована в квартирі звичайного житлового будинку в Києві). З селища Згурівка Київської області Юрій Понька, засновник і керівник фірми “Тріумф 15”, повинен повернути “ПриватБанку” більше 4,3 млрд грн. Список можна ще довго продовжувати. І ось зовсім свіжа новина – охоронець нардепа Розенблата попався на хабарі у 200 тис. дол. США, його затримало НАБУ. Отже, були у нас крадіжки бюджетних грошей від жадібності, а тепер що – розкрадання від відчаю?

Дивлячись на все це, звісно, малий і середній бізнес просто втрачає стимул працювати краще, щоб заробляти більше. Адже коли як власник СТО ти заробляєш на місяць 3-5 тис. доларів США, а, будучи таксистом, – отримуєш від “ПриватБанку” кредит у розмірі 50 млн дол. США, який не буде повернуто, то навряд чи це можна визнати справедливим. Але найгірше, як для українців, так і для нашої економіки – це нестабільний курс гривні, який зараз перебуває у міцних руках “доброчесного” спекулятивного капіталу – керрі трейд.

Правда, всі інші країни з якісною економікою всіляко намагаються не допускати на свої фінансові ринки цих цинічних розумних хлопців. Але ми ж для всіх відкриті! Допускаю, що нинішні юні політики не знають, як у середині лихих 90-х ми випробували обвалення одночасно і валютного, і фінансового ринків унаслідок жорстких дій цих хлопців. Ось і тепер все йде до того, що вони нам професійно обвалять ринок держоблігацій, заробивши на цьому мільярди доларів США. А чим ми будемо розплачуватися? Звичайно, землею!

А можна запобігти такому сценарію? Так, можна, змінивши керівництво фінансової влади і запустивши заходи щодо обмеження руху в Україні спекулятивного капіталу. Нарешті, зараз настала така ситуація, коли до всіх дійде, що хліб і вугілля – всьому голова.