Україна повинна надавати преференції молоді з ОРДЛО при вступі до університетів

Останні успіхи ЗСУ на Донбасі викликали паніку серед бойовиків, а відвойовувати втрачені території так звані ДНР-ЛНР і росіяни наразі не збираються.

Ми не бачимо жодних кардинальних змін на окупованих територіях. За останній тиждень спостерігається незначна ескалація, збільшення кількості обстрілів. Але не можна сказати, що на даний момент ситуація кардинально відрізняється від того, що було кілька місяців тому.

Була підозра, що “переворот” у так званій ЛНР якось позначиться на військовій складовій. Але я раніше говорив, що військова складова від “адміністративної” відокремлена на Донбасі, оскільки корпуси (1-й “армійський корпус” ДНР і 2-й “армійський корпус” ЛНР) підпорядковані не через якісь військово-політичні органи в цих квазіутвореннях, а безпосередньо керівному складу російської армії. Відповідно, якісь інтриги та змови не повинні були позначитися на діяльності військових підрозділів, що, загалом, і відбулося.

Головна проблема в них полягає у виконанні тих завдань, які ми озвучували ще у жовтні. Стояло завдання збільшити до кінця року загальну чисельність двох корпусів до 40-42 тисяч людей, а зараз вони кров з носу намагаються хоч якісь результати продемонструвати. Сьогодні ми давали повідомлення про те, що в Донецьку, Макіївці та інших великих містах, які контролює ДНР, йде масована інформаційна кампанія з вербування бойовиків серед місцевого населення. Задіяні всі можливі ресурси – оголошення в громадському транспорті, розклеювання оголошень на білбордах і так далі.

Тобто, вони не втрачають надії виконати це завдання. Але, за тими даними, які в нас є, більше 37 тисяч їм навряд чи вдасться залучити. Тобто в них буде недобір у 5 тисяч осіб як мінімум. Це ті завдання, які їм ставить російське командування.

Чи спробують вони повернути ті території, які за останній тиждень відвоювали наші війська? Поки ми цього не бачимо. Не спостерігається серйозного перекидання військ для проведення наступальної операції. Так, йде перекидання бронетехніки. Наприклад, у район Світлодарської дуги, на околицях Горлівки. Там створено кілька бронегруп – це те, що ми зафіксували на минулих вихідних. Було підсилення в кількості до роти. Але це абсолютно не ті сили і засоби, якими можна проводити наступальну операцію оперативно-тактичного рівня.

Те, що вони спробують щось зробити – я абсолютно не виключаю такого варіанту, оскільки захоплення сіл Травневе і Гладосове викликало дуже серйозну паніку в бойовиків. Мовляв, “укри” наступають, наступним буде Гольмівське, а російсько-окупаційне командування просто зливає території.

Вони намагаються погасити цю паніку інформаційним способом, розповідаючи про те, що ЗСУ зайняли у відвойованих населених пунктах дуже невигідну позицію, яка наскрізь прострілюється. Але оскільки ця кампанія результатів не дала, то вони почали розкручувати тему того, що спочатку ЗСУ захопили населені пункти, а потім нібито пішли звідти.

Але зрозуміло, що на тлі тієї інформації, яку дає українська сторона, включаючи відео, повідомлення журналістів з тих територій, де показують роботу наших військовослужбовців з місцевим населенням (роздача продуктів тощо), міфи бойовиків незрозуміло на кого розраховані. Але ми спостерігаємо у соцмережах, що вони дуже сильно крутять цю тему, намагаючись всіляко підтримати дух “ватників”.

Що стосується дій ЗСУ за останній тиждень, то вони роблять все виключно в рамках Мінських домовленостей. Ця територія згідно з “Мінськом-2” повинна контролюватися Україною. Те, що російські окупанти фактично порушили “Мінськ-2” за три доби після підписання в лютому 2015 року та захопили цю територію після того, як у Мінську угоди були вже підписані – це інше питання. Зараз це можна назвати таким чином, що Україна примушує окупаційні війська до дотримання “Мінська-2”. Не більше того. Тут, я вважаю, не може бути ніяких претензій. А всі ці крики з боку Росії і сепаратистів – це абсолютно неадекватна поведінка, розрахована на прихильників “великого русского мира”, не більше.

Що стосується пропаганди бойовиків, розрахованої на жителів Донецької і Луганської областей, які проживають на територіях, контрольованих Україною. Так звана “гуманітарна програма з возз’єднання Донбасу” працює з дуже сумнівним успіхом. Тобто мова йде про десятки людей, які починають дізнаватися, як отримувати соціальну допомогу.

Також йдеться про одиниці бажаючих здобути освіту у “вузах ЛНР і ДНР”. Тим не менш, вони дійсно ведуть дуже потужні пропагандистські акції і кампанії. І це досить стихійно діє на населення Донбасу на прифронтовій смузі, яка контролюється Україною. Тобто там, де досить велика кількість тих, хто не відчуває великих симпатій до України.

Тут навіть питання не в тому, наскільки ефективно діє ця гуманітарна програма, а чому Україна не відповідає адекватно. В першу чергу, у звільнених районах, в прифронтовій зоні на Донбасі ми повинні проводити дуже широкі гуманітарні акції та кампанії. Хоча б заради того, щоб перетягувати до себе тих людей. Але ці кампанії можуть проводитися тільки після того, як ми комплексно вирішимо проблему переселенців. Тобто це завдання загальнодержавного рівня. Це проблеми із забезпеченням житлом, роботою, інтеграції цих людей в інших регіонах України. Тільки тоді такі гуманітарні акції діяли б. На жаль, у нас поки немає успіхів на цьому напрямку.

Є й інший напрямок, який дуже важливий. Ми повинні виманювати звідти молодь для вступу до українських вузів. Це створення їм преференцій. Потрібно проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу. Тобто давати їм розуміння того, що з дипломами “вузів ЛНР і ДНР” у них буде можливість, в кращому випадку, виїхати в Росію і намагатися там влаштуватися. А там теж незрозуміло – сьогодні дипломи визнають, а завтра вже ні. А навчання в Україні – це, по-перше, можливість отримати визнані в цивілізованому світі дипломи, по-друге, можливість також розраховувати на якесь стажування, навчання в європейських країнах тощо. Тоді в них буде можливість працевлаштування.

Все, що стосується переселенців, повинно робитися в комплексі. Якщо в нас будуть діяти такі програми на території України, то тоді вже можна буде проводити широкомасштабні акції, спрямовані на населення окупованих територій. Я впевнений, що тоді будуть зовсім інші розклади.