Трамп ніколи не домовиться з Путіним

У кращому варіанті під час президентства Трампа на російсько-американські відносини чекає стагнація.

План державного секретаря США Рекса Тіллерсона – це одне очевидне свідчення того, в яких різних реальностях живуть Сполучені Штати і Росія. Тіллерсон, пропонуючи свій план, виконує завдання президента Дональда Трампа, який хоче поліпшення відносин з Москвою.

Підхід Трампа – це підхід бізнесмена: він бажає знайти підстави для «угоди», яка не зачепить американських інтересів. Підхід Тіллерсона – це теж підхід бізнесмена. Він прихильник холодної калькуляції фактів. Уже перший пункт плану передбачає дати Москві зрозуміти, що агресивна політика Росії проти США буде контрпродуктивною і не залишиться без відповіді.

І все. Далі можна нічого не читати. Усі наступні пункти плану не мають жодного значення. Тіллерсон, як і Трамп, не може зрозуміти однієї дуже простої речі. Політика – не бізнес, особливо коли маєш справу з непередбачуваними режимами.

Це в бізнесі доводиться мати справу з реальними фактами – і з іншого боку теж люди, які хочуть мати справу з реальними фактами і з справжніми грошима. Тому Трамп і Тіллерсон завжди досягали успіху і на заході, і на сході. Тому Тіллерсон мав справу з Путіним, заробляв мільйони і навіть отримав орден від російського президента.

А в політиці ми маємо справу не з доларами, а з політичними «біткоїнами». У авторитарних правителів – своя валюта.

Путін переконаний, що це Сполучені Штати поводять себе агресивно по відношенню до Росії. Влаштували переворот в Україні, намагаються повалити законну владу в Сирії, борються із союзниками Путіна в Ірані. А Путін – легітимний лідер, який підтримує легітимних лідерів.

З його точки зору план Тіллерсона повинен починатися зовсім з іншого пункту: США припиняють свою агресивну політику по відношенню до Росії. Припиняють підтримку України і визнають «законний» російський статус Криму. Стають союзниками Асада. Забирають підрозділи НАТО з країн Центральної Європи і Балтії. Припиняють нападки на Іран.

І ось після цього з керівництвом «країни-агресора» можна розмовляти. Ви думали, що агресор – це Росія? Але в світі, в якому живе Путін, агресор – це Америка. На факти Путіну плювати. На економічні проблеми населення – теж.

Звичайно, у населення оточеної фортеці можуть виникнути проблеми. Росія оточена Заходом, але вона захищає свої цінності, свій суверенітет. А іноді і звільняє частину захопленого ворогом – так було в Криму, на Донбасі, в Алеппо.

Біда Тіллерсона – що він не вірить в те, що Путін живе в світі таких уявлень. Він думає, що Путін прикидається, хоче щось виторгувати. А Путін не прикидається. Це – не бізнес, це – політика. Звичайна російська політика.

Тому ніякий план Тіллерсона не спрацює, ніякий Трамп з Путіним не домовиться. У кращому варіанті весь час перебування Трампа в Білому домі на російсько-американські відносини чекає стагнація. У гіршому – і найбільш ймовірному – лобове зіткнення з непередбачуваними наслідками.

Тому що лобове зіткнення – найбільш реалістичний результат діалогу між людьми, які живуть в різних світах.