Справа Лихоліта змусила владу поступитися добровольцям

“Партія миру” несподівано програла у зіткненні з активною громадськими активістами та добровольцями.

Судова епопея з командиром “Айдару” Валентином Лихолітом, більш відомим під позивним “Батя”, несподівано стала топ-темою для ЗМІ і проблемою для влади. В першу чергу через те, що у ній яскраво розкрилися проблеми існуючого режиму: купка продажніх упирів, які спочатку були ригами, потім хлібом-сіллю зустрічали Гіркіна та інших упирів, організовуючи “референдум”, помирилися з нинішнім режимом. І вирішили помститися тим, хто заважав їм “жити” у буремному 2014 році.

Я більш ніж впевнений, що судовий позов Казакова та Краснова був організований за замовленням якогось вищого керівництва. Але факт залишається фактом: сєпари подали позов проти командира добровольців. І це стало найобурливішим фактором у всій цій історії. За “Батю” заступилась не лише громадськість, а й інші добровольчі батальйони. Це не перший випадок, коли за позовом суддів з окупованого Криму, або запроданців, які працюють на терористів ЛДНР порушують кримінальні провадження проти бійців АТО. Цинізм влади полягає у тому, що вони, при усій гнилості судової системи і продажності правоохоронців, називають це “законністю”. Мабуть тому і вирішили усі добровольці спільно стати на захист побратима.

Спочатку протестувальники заблокували Печерський суд, потім перекрили Хрещатик, а після цього поїхали у гості до Петра Порошенка у Козин. По обіді 2 липня стало зрозуміло, що ситуація починає виходити з-під контролю. Активність громадян у центрі Києва та в соцмережах зростала. Невеликий конфлікт з “космонавтами” – і протест міг вилитись у потужний погром одіозного суду. Було видно, що нагорі це чудово зрозуміли, і вирішили поступитись і залагодити конфлікт. Близько 6-7 вечора з’явилась інформація, що новопризначений прокурор готовий змінити міру запобіжного заходу Лихоліту, а переляканим суддям шукають заміну. Наспіх зібрали двох, а ближче до 8-ї знайшли третього. І то – судді наважились вести справу відеоконференцією з Апеляційного суду. В цей же час до Печерського суду з’явився сам Генпрокурор – Юрій Луценко. Він, фактично, “погасив” конфлікт, і під його контролем прокурор зайняв нову лінію обвинувачення. Лихоліта відпустили під оплески та ейфорію громадян, які були у суді та під ним.

Зрозуміло, що це ще не кінець, і справа буде тривати і далі. Однак, Юрій Луценко визнав, що добровольців та бійців АТО необхідно судити не у звичайних судах, а в спеціалізованих – типу військових трибуналах, де має діяти інше законодавство. Тобто, влада зробила вирок. Навряд чи після таких публічних заяв вони зможуть “заговорити” тему – питання надто дратівливе. І в цьому плані позитивно, що усі представники так званої “партії миру” – по суті представники 5-ї колони Кремля, – зазнали поразки. Влада таки змушена рахуватися з думкою добровольців і підлаштовуватись під їх вимоги. Стара, неповоротка система змушена міняти совковий склад мислення і закони, писані під чиновників. Вважаю, це невелика, але перемога громадян над совком при владі. Хоч до остаточної перемоги нам ой як далеко. Тому, продовжуємо лупати цю скелю. Вона давно пішла тріщинами.


Загрузка...