Справа Лихоліта змусила владу поступитися добровольцям

“Партія миру” несподівано програла у зіткненні з активною громадськими активістами та добровольцями.

Судова епопея з командиром “Айдару” Валентином Лихолітом, більш відомим під позивним “Батя”, несподівано стала топ-темою для ЗМІ і проблемою для влади. В першу чергу через те, що у ній яскраво розкрилися проблеми існуючого режиму: купка продажніх упирів, які спочатку були ригами, потім хлібом-сіллю зустрічали Гіркіна та інших упирів, організовуючи “референдум”, помирилися з нинішнім режимом. І вирішили помститися тим, хто заважав їм “жити” у буремному 2014 році.

Я більш ніж впевнений, що судовий позов Казакова та Краснова був організований за замовленням якогось вищого керівництва. Але факт залишається фактом: сєпари подали позов проти командира добровольців. І це стало найобурливішим фактором у всій цій історії. За “Батю” заступилась не лише громадськість, а й інші добровольчі батальйони. Це не перший випадок, коли за позовом суддів з окупованого Криму, або запроданців, які працюють на терористів ЛДНР порушують кримінальні провадження проти бійців АТО. Цинізм влади полягає у тому, що вони, при усій гнилості судової системи і продажності правоохоронців, називають це “законністю”. Мабуть тому і вирішили усі добровольці спільно стати на захист побратима.

Спочатку протестувальники заблокували Печерський суд, потім перекрили Хрещатик, а після цього поїхали у гості до Петра Порошенка у Козин. По обіді 2 липня стало зрозуміло, що ситуація починає виходити з-під контролю. Активність громадян у центрі Києва та в соцмережах зростала. Невеликий конфлікт з “космонавтами” – і протест міг вилитись у потужний погром одіозного суду. Було видно, що нагорі це чудово зрозуміли, і вирішили поступитись і залагодити конфлікт. Близько 6-7 вечора з’явилась інформація, що новопризначений прокурор готовий змінити міру запобіжного заходу Лихоліту, а переляканим суддям шукають заміну. Наспіх зібрали двох, а ближче до 8-ї знайшли третього. І то – судді наважились вести справу відеоконференцією з Апеляційного суду. В цей же час до Печерського суду з’явився сам Генпрокурор – Юрій Луценко. Він, фактично, “погасив” конфлікт, і під його контролем прокурор зайняв нову лінію обвинувачення. Лихоліта відпустили під оплески та ейфорію громадян, які були у суді та під ним.

Зрозуміло, що це ще не кінець, і справа буде тривати і далі. Однак, Юрій Луценко визнав, що добровольців та бійців АТО необхідно судити не у звичайних судах, а в спеціалізованих – типу військових трибуналах, де має діяти інше законодавство. Тобто, влада зробила вирок. Навряд чи після таких публічних заяв вони зможуть “заговорити” тему – питання надто дратівливе. І в цьому плані позитивно, що усі представники так званої “партії миру” – по суті представники 5-ї колони Кремля, – зазнали поразки. Влада таки змушена рахуватися з думкою добровольців і підлаштовуватись під їх вимоги. Стара, неповоротка система змушена міняти совковий склад мислення і закони, писані під чиновників. Вважаю, це невелика, але перемога громадян над совком при владі. Хоч до остаточної перемоги нам ой як далеко. Тому, продовжуємо лупати цю скелю. Вона давно пішла тріщинами.