“Східний корпус”: Коментарі

Під моєю нещодавньою публікацією про криваву межу, яку перетнув «Східний корпус», з’явилося багато коментарів, що вимагає з мого боку певної сумарної відповіді.

Те, що озвучено в моєму дописі є правдою. Це знає кожний хто причетний до правого середовища, хоч не у всіх вистачає духу назвати речі своїми іменами. Моєю метою є прагнення донести до тих, хто ще не забув, що означає бути правим та націоналістом, просту думку – не можна мовчати, коли правий рух перетворюють на ганчірку, якою відтирають до блиску імідж і брудні статки персонажів на зразок Ширяєва.

Треба або сказати своє Слово і перейти до Чину, або перестати називатися «правими». Якщо хтось думає, що достатньо проголосити себе патріотом, надягти вишиванку і крикнути «Слава Україні» і ти вже автоматично стаєш правим, то він глибоко помиляється. Бути націоналістом означає брати на себе відповідальність за долю цілої Нації і ні в чому, навіть в найменшому, не ганьбити її честі. Не можна бути націоналістом і не дотримуватися кодексу честі й моральних принципів. Ці речі нерозривно пов’язані між собою.

Дехто намагається втекти від реальності, ховаючись за фарисейськими фразами – «побратими мають помиритися і об’єднатися», «патріоти не мають ворогувати між собою», «не варто виносити сміття з хати», «все це лише на користь ворогам» та ін. Ви про що? Олег Ширяєв ніколи не був ні мені, ні іншим націоналістам «побратимом», він пристосуванець який йде за сильною стороною.

«Східняки» в коментарях багато говорять про його «особливі заслуги» у протистоянні проросійським силам і сепаратистам. Хотілося б «уточнити», які саме епізоди з життя Олега Ширяєва маються на увазі? Може це його співпраця з гебешними агентами Калюкою і Бестаєвим у 2011 році? Чи може його затримання братами Янголенками у 2012 році з повною сумкою доларів, одержаних з незаконних оборудок ще одного «борця з сепаратизмом» – Євгена Жиліна, що призначалися Геннадію Кернесу, під час якого тов. Ширкін обмочився в прямому сенсі слова?

Або може його позиція наприкінці лютого 2014 року, коли під час українсько-проросійського протистояння в Харкові він все ще не міг визначитися, до якої сторони приєднатися? Чи може його дії під час Широкинської операції, коли замість виїзду на передову він завернув з подільниками до Бердянського, де зайнявся виносом майна, щоб потім бути затриманим на гарячому з «реквізованими» ноутбуками на блокпості у Виноградному? Я звичайно всього не знаю, може хтось розширить цей список «заслуг» Ширяєва перед Харковом? Ну там за рахунок поділу ділянок кордону для здійснення контрабанди чи ще чогось.

Мабуть треба пояснити, що таке «не виносити сміття з хати». Наприкінці січня 2014 року я перебував у Харківському СІЗО. Був самий розпал Майдану і до мене зачастила в гості гебня. У них було одне «прохання» – заявити публічно, що ВО «Свобода» напряму причетне до репресій проти «Патріоту України»/СНА. Зрозуміло, що я відмовився, після чого поїхав на карцер, а на «прогулянки» ходив роздягнений у 20-иградусний мороз. За бажання це може підтвердити Білецький – він сидів у карцері навпроти. І до нього мабуть також зверталися з подібними «проханнями». І не лише до нього – наші соратники у цей час перебували по всіх найбільших тюрмах країни. Звичайно, про «Свободу» це була правда, але ніхто з нас нічого не сказав, що могло б зашкодити Революції. На кону стояло повалення Януковича і здобуття реальної незалежності.

Тому хочеться спитати – що зараз стоїть на кону? Черговий «лексус» у гаражі Ширяєва чи його подільників? Чергова пачка баксів на закордонному рахунку? Чергова схема з відбору «матзасобів» з бюджету міста чи області? Заради яких великих ідей та майбутніх звершень треба закрити очі на бандитизм і мародерство ширяєвської гоп-компанії? Ах, вони «тежправі»? То в чому їх «правизна» виражається крім того, що вони іноді себе так позиціонують? Я знаю лише одне – націоналіст не може і не має бути вівцею, що блеїть про «користь ворогам» і в притул не бачить очевидних речей. На користь ворогам діє не правда сказана про гидотні речі, що робляться під прикриттям патріотичних гасел, а самі ці речі і їх творці, яким кожний чесний патріот має повідбивати руки по-коліна.

Звичайно краще виправляти помилки не надаючи їм зайвого розголосу. Але коли під гаслом «не виносити сміття з хати» виписується картбланш на здійснення непотребу в подальшому, то цьому треба класти край усіма можливими засобами. Ніхто не може мені закинути, що я не ставив питання про Ширяєва від самого початку як він з’явився на «азовському» горизонті восени 2014 року.

Наступного року, після вбивства Ярослава Бабича, я собі пішов з «Азову» і лишив цей клопіт на його внутрішній розгляд. Все що робив чи не робив Ширяєв зі своїм СК до 31 серпня було справою іміджу самого лише «азовського» руху. Але цього дня СК перетнув криваву межу, безпричинно розстрілявши правих хлопців, і відтепер це перестало бути внутрішньою справою «Азову»/НК/СК. Відтепер необхідні гострі питання, чесні відповіді та притомні дії, покликані вичавити цей нарив у правому середовищі.

І на завершення. На численні прохання «коней» і «ботів» Ширяєва трохи поговоримо про конкретику. Нижче наведено перелік деяких осіб, що приймали участь у збройному нападі на Артема Цвігуна та його товаришів:
Олег Ширяєв,
Анатолій Сидоренко,
Сергій Величко,
Даниїл Канкава,
Владислав Тищенко,
Денис Левков,
Ігор Кадькаленко,
Артем Сорокін,
Олексій Гопта,
Олексій Сагулякін,
Руслан Новіков,
Кирило Магденко.

Саме на руках цих людей кров Артема та інших патріотів. Серед цих персонажів, крім звичайно Ширяєва, варто звернути увагу на Анатолія Сидоренка, офіційного радника Г.А.Кернеса. Це до питання – «в якості кого» Ширяєв і К° співпрацюють з Гепою. Також слід додати, що Анатолій Сидоренко у 2015 році збивши на смерть людину своїм авто, був «відмазаний» від покарання – мабуть, за «особливі заслуги» перед Харковом. Інші фігуранти цього списку – Даниїл Канкава та Денис Левков у минулому році вже «практикувалися» в стрільбі по патріотам. Тоді з травматичних пістолетів був розстріляний координатор Харківського відділення НР «Дія» Сергій Бистров. Не важко здогадатися за що – за негативні коментарі в інтернеті.