Раду Нацбанку слід обирати рейтинговим голосуванням

З вашого дозволу, пару нюансів із парламентської кухні.

Це чисто процедурна тема, а отже – скучно.

Щось наплутали в Раді з кандидатами до складу Ради Національного Банку. З одного боку, серед пропонованих є люди, про яких знаю тільки добре. Найприємніше, що серед них є й дуже світла постать – Пасхавер. З іншого боку, в комітеті озвучують дві кардинально різні позиції щодо списку підтриманих кандидатів. Ніби на комітеті розглянули всіх (десь із півтора десятки), але запропонували інших. Пасхавера серед них якраз і не виявилося.

З одного боку тут щось схоже на викривлення позиції комітету, і це неправильно. Інше – комітет, згідно рішення Конституційного Суду, не може мати права на імперативне рішення. Тому він може рекомендувати, кого підтримати, а кого ні, але не може заблокувати тих кандидатів, які відповідають кваліфікаційним вимогам, але не отримали більшості голосів у комітеті.

Тому, схоже, недобропорядно поступили обидві сторони й рішення голосів не набрало. Але Раду Нацбанку таки обирати треба й, бажано без впливу зацікавлених лобістів (а в профільному комітеті таких більшість) та без волюнтаризму. І саме для виходу з цієї ситуації й існує рейтингове голосування за кадрові пропозиції. Проголосували всіх по черзі й після того четвірку тих, що набрали найбільше голосів уже голосують єдиним списком. Є й інші процедури голосування, але вони можуть дати незбалансований результат.

Загрузка...