Повернусь в Україну виключно на конкретику

Мені вже просто стало цікаво, коли українському суспільству стануть потрібні люди, які пальцем вказували і роз’яснювали вам, як малим дітям ще під час загального захоплення новим президентом, “Что такое хорошо и что такое плохо”.

Декілька років. Не змінюючи свою позицію. Не підлаштовуючись під думку більшості, щоб набрати побільше ” лайків” або довести кількість підписників до ста тисяч чи більше.

Коли вам знадобляться люди, що знають як виглядає нормальне суспільство. Як його розбудувати. Які знають що СПОЧАТКУ треба позбутися ворогів у власному таборі, а вже тільки ПОТІМ з’являться умови для перемоги над ворогом, що стоїть багатотисячним військом у воріт?

Які зможуть вас навчити тому, що якщо несправедливість застосовується до окремого громадянина/ветерана/патріота – то реакція суспільства повинна бути такою, начебто ця несправедливість була застосована до кожного з нас?

Які знають що війна та блокада не можуть застосовуватися окремо якщо метою є перемога.

Які знають що будь який політик, що займав будь які посади під час домайданівського розграбунку України – є не політиком а шахраєм, хронічним брехуном.

Люди, що декілька раз на тиждень вимушені повторювати про те, що великі люди розмовляють про ідеї, середні про явища, а маленькі – про інших людей?

Люди, що кажуть про те, що вчинок – гучніше за тисячу слів.

Люди, котрих за несумісну з типовою поведінкою затурканого чи меркантильного мешканця України – називали абсолютно без підстав агентами Кремля, провокаторами чи гастролерами.

Люди, правоту позиції та точку зору котрих, спливаючий час доказує навіть їх найвпертішім опонентам.

Коли, нарешті ви зрозумієте, що немає чого заміняти знання та тисячолітній світовий досвід конфліктів і розбудови успішної держави – на безглузду маячню місцевих “експертів”, ” політиків”, “провідників” та інших аматорів, що самі нічого не вміють окрім як щось вкрасти, збрехати або бездарно нафантазувати, та проводять над вами та вашими дітьми лабораторні досвіди, кожного разу роблячи заяви про те, що ” саме вони знають як правильно”, або чергове життя ” по-новому” – то ви знаєте де мене шукати.

У Сполучених Штатах Америки.

У країні вдалого соціального експерименту під назвою “демократія”, частиною та учасником котрого я є.

Наступного разу я повернусь в країну мого дитинства та юнацтва виключно за запрошенням вже зрілого українського суспільства.

І виключно на конкретику.

Так буде краще. І вам. І мені.

Дякую за те, що нагадали мені про моє походження. Та стали стимулом для вивчення мелодійноі української мови.

Буду чекати запрошення від, сподіваюсь, дорослих розумних людей. А не натовпу, що жере одне одного, забувши про головне. Людей, що ставлять розбудову адекватного суспільства вище своїх особистих меркантильних інтересів або бажанню обілляти когось лайном, завдяки своєму комплексу меншовартості.

Якщо дочекаюсь.