Розслідування українських журналістів – це авторська публіцистика

Маю одне єдине прохання до, наразі, “журналістів – розслідувачів”.

Давайте так: ви свої доробки називаєте авторською публіцистикою, а не розслідуваннями.

Бо до розслідувань безсторонніх, із сухим фактажем, а не з емоційними вигуками й зворотами, як у відбірному німецькому порно, вам далеко так само, як раптом із зубною щіткою їхати з Вінниці до Амстердама автостопом.

Навіяно переглядами “Слідство.інфо”, “Наші гроші” та “Схеми”. Останні найбільш стримані.

Але в приклад поставлю розслідування Симона Островського, коли він працював на Vice й просто давав фактаж. Про Крим, про Донбас. Але просто фактаж. Без (цитую суддю печерського райсуду) “лірики”.

А далі, як казав доглядач страусів, – “додумайте самі”. Бо “три в одному” – слідчі, прокурори й судді, це якась тупа комуністична шняга.