На націоналістів накинулися з критикою за протидію проведенню параду ЛГБТ у Києві

“Правий сектор” направив меру Києва публічне звернення, у якому наголосив на неприпустимості проведення у столиці гей-парадів та інших содомітських акцій. Й у бік націоналістів відразу ж почалася критика.

Одне із класичних звинувачень у таких випадках — це те, що націоналісти займаються не тим, що потрібно.

Наведу цитату якоїсь панєнки, котра краще за націоналістів знає, що націоналістам потрібно робити: “Хлопці, ви самі відвертаєте від себе симпатії суспільства, якщо вважаєте за головне сьогодні – ганяти “пєдєрастов””.

Проаналізуймо логіку таких критиканів.

Виходить, протидіючи пропаганді ЛГБТ, націоналісти роблять щось погане, бо на це немає попиту у суспільстві. Погоджуюсь, що пересічний український обиватель і справді зараз мало переймається динамікою нав’язування Україні гомодиктатури (подібним чином років 5-10 тому, коли націоналісти проводили вишколи по лісах, він мало переймався можливою війною з Москвою). Одначе слід звернути увагу на інше.

ЛГБТ-шники також займаються тим, що суспільству більш-менш байдуже (і тому говорити, що протидія ЛГБТ “відвертає увагу суспільства”, смішно). Пересічному обивателю байдужа боротьба гендерної ідеології проти природних уявлень про людську сексуальність. Власне, йому узагалі байдужий увесь той ЛГБТ-активізм. Хоча б по тій простій причині, що він — на відміну від бійців веселкового фронту — не сидить на зарплатах або грантах міжнародних фондів та “правозахисних організацій”.

За нинішніх умов, маючи купу інших справ, націоналісти лише реагують на те, що — попри байдужість суспільства — роблять ЛГБТ-шники. Проте критикани критикують саме націоналістів.

Що це, як не відверта гомофілія?

І ще одне: суспільству (в цілому) дійсно є байдужою хоч пропаганда ЛГБТ, хоч протидія цій пропаганді. Одначе якби більшість людей знали, що собою являтиме перемога гендерної ідеології, байдужих було б не так і багато…

Ігор Загребельний