Із Зеленським давно все ясно, але що робити з його публікою

Ну із Зеленським все давно ясно. Але так вуха ріжуть його переходи на українську – він робить це так показово презирливо, підкреслюючи, на його думку, найбезглуздіші шматки ситуації (“якщо ви служба безпеки України – ….” – намагаюсь уявити, як він радить, чим займатись фсб).

Яскраво демонструє відношення до мови своєї країни.

Ну і лінія Зеленського зрозуміла – параноїдальний захист свого проекту, грошей… стоп, та ні ж – чувак просто вирішив похайпить, зіграти на негативних настроях частини українців.

Бо після заборони на в’їзд Добронравову ніхто офіційно не заявляв про можливість закриття “сватів” – виключно слухи в соцмережах. А Зеленський оперативно записує відео з праведним гнівом мало не жертви репресій “клятих чекістів”.

Жалюгідно. Нема сил реагувати на публіку, що безапеляційно підтримує Зеленського – словами нам до них не пробитись, тільки “клин-клином” в сенсі заміни контенту.

Але і в частини нібито патріотичного сегменту є його захисники. У нас так частенько буває, коли особисті вподобання і симпатії зненацька натикаються на патріотичні – тут уже кожен для себе вирішує.

Лицемірити й зробити виняток – один, другий ітд, – чи бути чесним з собою та проявити бодай мінімум поваги до власної країни і себе, як її громадянина. Але про що це я – презирство до себе і власної культури прививалось нам століттями.

Тому така велика кількість громадян ніяк не відреагує на інцидент з мразотою Добронравовим, але зі щирим ентузіазмом сварять СБУ/державу як таку і будуть відстоювати своє конституційне право дивитись серіал-лайно з його мордою – навіть якщо його ніхто й не заборонятиме.

Чомусь десятки тисяч вважають прийнятно жертвувати своїм здоров’ям, грошима і навіть життями за цю країну – а хтось обсирається навіть після слуху про заборону якогось убогого серіалу.


Загрузка...