Історія довела, що кожні півстоліття людство переживає економічну і системну кризи

Кожні 50 років людство переживає економічну і системну кризи, за цей період застарівають виробничі технології і соціальні упорядкування суспільства, отже, яким бути XXI століттю, вирішується саме зараз.

Тривожне занепокоєння у виступах лідерів G20 на саміті в Гамбурзі – це результат масштабної кризи в різних військово-політичних і соціально-економічних сферах, який потряс більшість країн.

На жаль, мало хто сьогодні розуміє (а тим більше знає про причини) лиха, що раптово обрушилося, його тривалість і рецепти протистояння нищівним потрясіннямь.

Нагадаю, з 1825 року кризи (явища раптові і непостійні) раптом придбали закономірну ритмічність, повторюючись кожні 10-11 років. Єдиний ритм підпорядкував всі розвинені капіталістичні держави, і цей ритм через приблизно рівні проміжки часу дає сильний збій.

До речі, перша циклічна криза сталася в Англії, потім почали підключатися Франція, Німеччина, США, ну і, як відомо, Росія, потім Радянський Союз. Для України, гадаю, перша циклічна криза припала на 2008-2009 роки (з повною принизливою безпорадністю нашої еліти в спробах хоч якось пояснити її).

Адже чимало відповідей на загадки криз давно вже знайшов німецький філософ, соціолог та економіст Карл Маркс. Він – геній, і вже тільки це робило безглуздими штампи, якими намагалися пояснити його життя і діяльність радянські ідеологи комунізму. Як і зараз ряду наших політиків, вигодуваних олігархами, не потрібен Маркс, не причесаний новим сучасним ідеологічним гребенем.

Також свого часу і великий вчений Микола Кондратьєв, замучений як ворог народу у сталінській в’язниці, виходячи з отриманих сенсаційних результатів, тоді вигукнув: “Капіталізм стоїть напередодні найбільшої із криз!”. Кондратьєву не повірив ніхто. Тим більше, що США в той період проживали свій золотий вік.

Однак через короткий час Америка буквально вхопилася за наукові розрахунки Кондратьєва – як потопельник за соломинку. Адже та велика американська криза вибухнула в точно вказаний Кондратьєвим термін – почалася Велика Депресія.

Щоправда, американці спочатку не почули попередження вченого, а зрозуміли величезну ціну його науковим прогнозам вже наче заднім числом. Та й визнання генія Заходом навряд чи могло докотитися тоді до Суздальської в’язниці, де ворог народу Кондратьєв відбував свій термін в ув’язненні, продовжуючи наполегливо працювати. Він встиг написати книгу, задумав нову наукову працю.

Його наступні прогнози повинні були стати ще більш сенсаційними, проте вже зроблені, відверто кажучи, по-справжньому вразили світ. У 1938 році економічного пророка Миколу Кондратьєва розстріляли, багато про що ми не дізналися, але навіть те, що встиг зробити вчений, зводить його до когорти геніїв. У поясненні сучасних кризових явищ він зумів просунутися значно далі тих наукових досліджень, де свою крапку поставив Карл Маркс.

Насамперед вчений Кондратьєв вперше на основі ретельних розрахунків зміг побудувати діаграму, де читалися не тільки хвилі коротких і середніх криз, а й хвилі криз довгих, які мали на різні суспільства найбільший вплив. Визнаючи заслуги вченого, Захід назвав саме ці довгі хвилі його іменем – “кондратьєвськими”, які складають період 40-50 років. У такій хвилі є дві фази: підвищувальна (знаменує активне зростання економіки) і низхідна (характеризує спад і кризу). Ці довгі хвилі – найсильніші і нищівні, а руйнування, які вони чинять в економіці, подібні до океанського шторму або цунамі.

Свого часу продовживши діаграму трохи далі, Микола Кондратьєв зумів точно передбачити дату Великої Депресії. Але навряд чи Кондратьєв, як і Маркс, заслужив би звання геніального економічного пророка, вказавши лише на початок Великої Депресії. Та й лише одну дату, в принципі, можна вгадати. Однак у нашому випадку, якщо продовжити кондратьєвську діаграму далі із суміщенням всього XX століття та початком ХХІ століття, отримаємо і глибоку світову кризу 70-х років минулого століття, і точну вказівку на нинішню кризу.

Ось чому чимало провідних аналітиків сьогодні ставлять далеко не риторичне запитання: мовляв, якщо політичні лідери та бізнес-еліти в США прекрасно знають праці Кондратьєва, то чому так бездарно проморгали початок фінансово-економічної кризи 2007 року? Чому різні інститути настільки довго стверджували, що падіння фондових індексів та індикаторів на ринку нерухомості та деривативів – це явище в економіці короткочасне і випадкове. Так і у нас в Україні різні склади уряду підтримують тільки ті економічні моделі й теорії, які є вигідними лише для кількох фінансово-промислових груп місцевих олігархів.

І тільки американський президент Дональд Трамп останнім часом не став виключати зі своїх заяв і конкретних рішень ключові складові теорії криз. Він першим наважився заявити з трибуни, що якщо не змінити колишню економічну модель, то через 10-20 років рівень життя громадян США істотно знизиться. Тому все частіше західні експерти й аналітики почали сперечатися, в якій частині кризової хвилі світ перебуває. Але те, що нинішня криза є саме кондратьєвська, більш затяжна, ніж інші, сумнівів немає ні в кого в Америці, Європі та Азії. Відповідно, питання, як уникнути масштабних соціально-економічних потрясінь, стало ключовим на саміті “Великої двадцятки” в Гамбурзі.

У зв’язку з цим, знаючи діаграму Кондратьєва, аналітикам неважко розрахувати та показати політикам, що в 20-ті таі 30-ті роки XXI століття можливість збройних конфліктів і регіональних воєн ще більше зросте в порівнянні з нинішнім десятиліттям, а також фінансово-економічні проблеми значно загостряться. І тут однією з основних причин кризи економіст Карл Маркс називав ту обставину, що час від часу технології, які рухали суспільство вперед і приносили капіталу прибуток, застарівають. Таким чином, технологічна криза посилює кризу економічну. Своєю чергою вчений Микола Кондратьєв успішно розвинув це положення Маркса.

У кризу, пише Кондратьєв, суспільство наполегливо шукає вихід із глухого кута. Виходить, здійснюючи відкриття і роблячи винахід, науковці та експериментатори задовго до початку кризи передчувають “підвищувальну хвилю”. Судіть самі: з першої кондратьєвської кризової хвилі людство вийшло з паровою машиною, з другої хвилі вже, образно кажучи, виїхало на паровій машині, і весь світ почала обплутувати мережа залізниць, у третю хвилю люди в’їхали на автомобілі, почалася ера радіо, з’явилися телефони тощо, 50-ті роки XX століття – час чергової технологічної революції з АЕС та мікроелектронікою.

Тому на минулому 2-денному саміті G20 в Гамбурзі незримо головувало ключове питання: які технологічні та політичні новації стануть тими соломинками, які витягнуть глобальний світ із нинішньої кризи, давши світовій економіці новий імпульс розвитку? І зараз в Україні нам треба частіше роздумувати над тим, яка сучасна технологічна основа може дати нове дихання національній економіці. При цьому дуже важливо бути готовими до криз та уважно вивчати праці економічних пророків. Кожну кризу варто сприймати як науку, яка змушує наше суспільство працювати над помилками.

Нарешті, все частіше доводиться чути від колег, що кондратьєвські хвилі – явище не стільки економічне, скільки глобальне. Вони накладаються на всі сторони нашого життя. Тому кожні 40-50 років людство переживає не тільки економічну, але й системну кризу, за цей період застарівають виробничі технології разом із соціальними упорядкуванням суспільства. Отже, яким бути XXI століттю, вирішується саме зараз, в т. ч. найважливіші рішення ухвалювали на саміті в Гамбурзі. Словом, нам випало жити на одному з крутих історичних поворотів, відповідно багаторазово зросла ціна рішень і конкретних дій, про що попереджали нас економічні пророки