Голокост і Голодомор

Весь цивілізований світ сьогодні вшановує жертв Голокосту – однієї з найбільш трагічних сторінок людства.

На давньогрецький мові слово “голокост” означає всеспалення. В меморіальному комплексі Яд ва-Шем в Єрусалимі зберігаються дані про 4 мільйони євреїв – поіменно ідентифікованих жертв цього геноциду. Взагалі внаслідок Голокосту загинуло понад 6 мільйонів людей, в тому числі у Києві в Бабиному Яру.

Щиро співчуваючи невинно убієнним під час Голокосту та їхнім родинам (чи не у кожній єврейській сім’ї в Україні хтось загинув), водночас я не розумію історичної несправедливості в наш час.

Верховна Рада України визнала Голокост геноцидом євреїв ще у 2008 році. Я тоді вже був народним депутатом і звісно голосував ЗА. Але чому тоді Кнессет досі – минуло 10 років – не визнає Голодомор геноцидом народу українського?

Чи, на думку єврейських депутатів, Голокост був, а Голодомору – не було? Чи вони не бачили розсекречених архівних документів, де написано: “причина смерті – українець”? Чи вони не знають, що США та інші цивілізовані країни давно визнали Голодомор геноцидом українського народу? Чи 3,5 мільйонів українців, які померли від мору голодом – це мало, щоб визнавати ці страшні події геноцидом? Чи Україна не проявила дружній крок щодо Ізраїлю, вже давно визнавши геноцидом Голокост?

А найбільше мене обурює, що цю надважливу проблему не піднімає публічно Президент, прем’єр-міністр і глава МЗС. Риторичне питання: чому?

Серед авторитетних і впливових людей нашої країни дуже багато євреїв. Закликаю їх не мовчати, а постійно звертатись до Кнессету щодо визнання Голодомору геноцидом українців. І довести цим, що Україна для них – Батьківщина, а не місце проживання і самореалізації.

Заради історичної справедливості. Заради вічної незгасимої пам’яті невинно убієнним жертвам геноцидів.

Загрузка...