Фронтові історії: Як кіт Сепар переполохав вату в гастрономі

В одному військовому підрозділі жив кіт.

Видно його кинули господарі, коли бігли від війни, і він прибився до військових. Солдати прихистили котяру і дали йому кличку “Сєпар”.

Одного разу Сєпар втік. Хлопці стали хвилюватися за нього, довго шукали, але так і не знайшли.

За кілька днів їм подзвонили сусіди з іншого блокпосту і радісно оголосили: “До нас ваш кіт прийшов, приїжджайте і забирайте. Він весь пом’ятий, голодний і втомлений. Ми його нагодували і він дрихне”.

Радісні ВСУшники стрибнули у джип і погнали до сусідів за котом. Приїхали, віддячили сусідів, поклали сплячого кота в машину і поїхали додому.

По дорозі хлопці вирішили заїхати в сільський магазин купити коту молока ну і чогось собі. Двоє бійців зайшли в магазин, а водій залишився в машині. Як на зло в магазині була велика черга. Місцеві отоварювалися. На “укрів”, що зайшли, всі дивилися з побоюванням. Черга йде дуууууже повільно.

Хвилин за 10 в магазин забігає водій і кричить бійцям: “Хлопці, ну чого ви копаєтеся? Давайте швидше. Там в машині Сєпар прокинувся-зараз кричати буде !!!!”

У магазині повисла пауза. У гробової тиші, майже навшпиньках вся черга кинулася до виходу від гріха подалі і вже через хвилину магазин був порожній. Ну а хлопці купили молока і пішли годувати кота “.

Денис П’ятигорець