Для України фінансовий удар може виявитися сильнішим гарячої локальної війни

Навіть досягнення мирних домовленостей в зоні АТО найближчим часом не допоможе істотно підвищити котирування зважаючи на свою короткочасність.

Наявність фундаментальних проблем української transition economy буде стримувати прихід на наш ринок цінних паперів портфельних інвесторів до моменту, коли новий склад Кабміну заявить про готовність приступити до реальних реформ (податкових, бюджетних, судових, адміністративних). Якщо ми це побачимо, то, за умови реалізації очікувань, до нас зайдуть великі західні і азіатські інвестори і, наприклад, індекс “Української біржі” може за 2018 рік вирости на 30-40% від можливого “дна”.

Але поки на український ринок ще не почали заходити американські і азіатські “long only” фонди і хедж-фонди, наповнені приватним капіталом. Але вони прийдуть, як тільки отримають відповіді на головні політичні питання. При цьому українські акції і корпоративні облігації іноземні інвестори куплять в першу чергу, хоча основним “тригером” ралі буде не стільки макроекономічна стабілізація, скільки будь-які гарні новини з реального сектора економіки України. Наприклад, на думку китайських інвесторів, серед інвестиційних тим, порівнянних з акціями і облігаціями як по потенційній прибутковості, так і за рівнем ризику, можна відзначити українські компанії в таких областях: АПК, енергетика і фінансовий лізинг.

Ми хочемо в Євросоюз, однак, китайські інвестори і експортери все більше зміцнюють свої позиції в Україні, в першу чергу, за рахунок європейських конкурентів, яких рецесія змусила скорочувати своє виробництво. Це, зокрема, стосується виробників побутової техніки, телекомунікаційного та енергетичного обладнання, а також китайські інвестори придбали наших державних облігацій на рекордну суму більш ніж 6 млрд дол. США. І тепер КНР є одним з найважливіших стратегічних партнерів для України, займаючи друге місце за обсягом товарообігу.

Звичайно, вже всім очевидно, що починається активний рух економічної експансії Китаю в Україну. Ця експансія також широко крокує по країнах Євросоюзу. Тільки в 2016 році Китай інвестував за кордон 170 млрд дол. США, при цьому китайці в минулому році купили 309 європейських підприємств на суму 85,8 млрд доларів. В Україну, згідно з даними посольства КНР, китайські інвестиції за весь період наших взаємин поки склали не більше 7 млрд дол. США (і це в основному, як вже зазначав, державні облігації). Так, це занадто мало, тому попереду нас чекає величезна робота на українському ринку M&A і в інвестиційному бізнесі.

І динаміка появи нових замовлень на 2018 рік на тему нових інвестиційних проектів і нових угод з купівлі-продажу різних активів не може не радувати. Ось і 16 листопада 2017 року Києві відбудеться урочисте відкриття II Українського форуму Шовкового шляху. Підготовлено стратегічний проект створення інвестиційно-біржового центру в Україні на основі сучасних технологій провідної китайської біржі, до складу якого увійдуть: корпоративний інвестиційний фонд “Азія – Private Equity Fund”; міжнародна товарно-біржова платформа; українська біржа (фондова); український комерційний банк; українська асоціація міжнародних інвесторів. Потрібно організувати і розгорнути діяльність на тривалий і стійкий ріст самостійної інфраструктури українського товарного і фондового ринків, а також ринку деривативів за підтримки китайських інвесторів.

Тому тепер баритися з порятунком фінансового ринку України категорично не можна. Фінансовий удар може виявитися сильнішим гарячої локальної війни. Банківська система вже, як кажуть, на ладан дихає, оскільки після націоналізації “ПриватБанку” Мінфін став власником 55% цієї системи, і зараз до 70% всіх непрацюючих кредитів сконцентровані в держбанках (червона лінія, за яку не можна заходити, – це 40%). Важко вмирає і наш ринок цінних паперів, оскільки не проведено жодного IPO, немає нових емісій надійних корпоративних облігацій, а в індексному кошику найбільшої вітчизняної фондової біржі перебувають акції лише 4 емітентів. Торгуються акції двох емітентів – “Укрнафти” і “Центренерго” (але перше АТ не виплачує дивідендів міноритарним акціонерам, а друге товариство мають намір перевести з ПАТ у ПрАТ).

Ось чому на перший план вийшло двоєдине завдання по створенню фронт-офісу з залучення на українському ринку спільного інвестування заощаджень фінансово заможних громадян і активізація співпраці з азіатськими та американськими інвесторами. Нам треба тонко, вишукано та професійно боротися за довгі гроші, перш за все, стратегічних інвесторів з Китаю. Сьогодні в усьому світі йде безкомпромісна боротьба за багатомільярдні прямі китайські інвестиції (за даними міністерства торгівлі КНР, нефінансові прямі інвестиції в 53 країни, що є частиною проекту “Один пояс, один шлях”, склали в 2016 році 14,5 млрд дол. США).

Тому з початком діяльності цього фронт-офісу має відкритися друге дихання українського фінансового ринку. Пора в КМУ, ВРУ та Адміністрації президента зрозуміти, що заощадження населення – це зараз головне джерело довгих грошей для проведення економічних реформ, а також основний інвестиційний ресурс для реального сектора економіки України, включаючи військово-промисловий комплекс. Нарешті, нашим чиновникам і силовикам давно пора припинити ганьбити нас фінансовою безграмотністю перед іноземними інвесторами.

Зовсім недавно інвестор з Китаю показував мені “гаряче” повідомлення наших силовиків, які в середині минулого місяця обшукали ряд київських підприємств у справі про махінації на фондовій біржі на суму в 25 млрд гривень. “Покупцями “цінних” паперів були підприємства реального сектору економіки (інвестиційні фонди, страхові компанії), які використовували їх у своїх злочинних схемах”, – говорилося в повідомленні поліції. Але, по-перше, інвестфонди і страхові компанії ну ніяк не відносяться до реального сектору економіки (досить заглянути хоча б Вікіпедію, де прочитаєте таке: “реальний сектор економіки (РСЕ) — сукупність галузей економіки, що виробляють матеріальні і нематеріальні товари і послуги, за винятком фінансово-кредитних і біржових операцій, які відносяться до фінансового сектору економіки”).

По-друге, так звані “сміттєві” акції не можуть потрапити на біржовий майданчик, оскільки раніше їм треба пройти процедуру лістингу (знову ж з Вікіпедії – “лістинг – сукупність процедур з включення цінних паперів до біржового списку (список цінних паперів, допущених до біржових торгів), здійснення контролю за відповідністю цінних паперів встановленим біржею умовам і вимогам). І, по-третє, наш держрегулятор – Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку вже давно припинила торгівлю на будь-якій українській фондовій біржі цінними паперами емітентів, щодо яких вбачалися ознаки маніпулювання цінами.

На закінчення закономірно постає питання: “Верховна Рада з затвердженим нею складом уряду відмовляться від діючої економічної моделі?” Моя відповідь така: “В рамках сьогоднішньої системи влади – це навряд чи можливо”. Треба міняти не тільки правила гри, а й самих законодавців.


Загрузка...