Для перемоги над мародерами потрібна злагодженість

Панове, колись ми допомогли Порошенку, Фірташу, Коломойському та іншим посунути Януковича, бо той став брати собі більше і нахабніше, ніж в їхньому колі було прийнято.

Це було сутністю Майдану-2. На Майдані-2 активісти всіх кольорів не лише не об’єдналися, навпаки, розбіглися ще по кількох новостворених групах. Олігархат того часу, коли тихо посміхаючись, коли в голос реготав, нахилив всіх нас набагато сильніше, ніж Янукович. В принципі, і цих прогнати можна, вже маємо досвід як. Але зробити це буде важче, ніж з Януковичем, тому що тоді війна була на один фронт, і лише в центрі Києва, а зараз доведеться боротися водночас всюди, на кожномуу клаптику країни, крім верхівки і прислуги нашого олігархату ще проти московитської навали та її п’ятої колони.

Вже навіть такі суто мирні люди, як Сергій Дацюк, в голос кричать: ця зграя завела країну в смертельну безвихідь, що будь-які зміни на краще можливі лише через повне знищення цієї мародерської влади.

Українці зазвичай глухі, коли говорить розум.

Проте ми маємо повторювати це знову і знову, можливо, хтось прокинеться і дослухається.

Для перемоги над мародерами потрібна злагодженість.

Кожен, хто йтиме не в ногу, хто йде власними манівцями, той послаблює нас, посилює ворога. Не має значення, чому він робить так, через нерозуміння або через унікально величний розум, до якого інші не доросли, тому що результат дроблення на маленькі, але дуже горді і принципові групи – посилення ворога.

Не суттєво, наскільки відхиляється напрямок руху від ідеального. Має значення, щоб всі йшли в одному напрямку принаймні до перемоги.

Все вирішуватимуть лише великі батальйони, які йдуть в ногу.