Чи дійсно українська “Стугна” краща за американський Javelin

Недавно низка провідних українських ЗМІ поширили статтю керівника групи “Інформаційний спротив” Дмитра Тимчука, в якій останній розповів про міфи міфи та переваги отримання Україною американських ПТРК Javelin.

У своїй статті Тимчук зауважив, що напередодні позитивного, на його думку, рішення США щодо надання Україні летальної зброї, в українському інформпросторі відбувається феєричний цирк.

“ЗМІ витягують пачками якісь тіла, які називають себе “військовими експертами”, і городять відверту маячню, по суті, дискредитують (не знаю, з якою метою) ідею надання ЗСУ американських ПТРК”, — пише на своїй сторінці у Facebook нардеп.

Перш за все, Тимчук звертає увагу читачів на некомпетентність так званих “військових експертів” в наданні характеристик зазначеного зброї. “Військовим експертам” на зауваги: нема п’ятого покоління ПТРК, і четвертого теж. Їх на сьогодні у світі всього три. Javelin — це третє покоління”, — пише він.

На сайті “Інформаційного спротиву” зазначається, що “у разі, якщо ми отримуємо нову інформацію, якої не мали раніше, ми запускаємо алгоритм її перевірки. Надбанням громадськості стають лише перевірені факти”.

Запустивши власний алгоритм перевірки, знаходжу іншу, відмінну від Тимчукової, інформацію щодо наявності четвертого покоління ПТРК. До них можна віднести Spike NLoS від Rafael (Ізраїль) та Missile Moyenne Portee (MMP) від MBDA Франція).

Нова французька ракета ММР четвертого покоління може похвалитися дальністю 4000 метрів. Боєприпас може бути налаштований для ураження широкого спектру цілей — від дотів і бункерів, до танків, оснащених найсучаснішими типами активного та пасивного захисту.

У головній частині корпусу ракети розташовані системи наведення з використанням комбінованої головки наведення з телекамерою і неохолоджуваним інфрачервоним блоком. Окрім того, в деяких ситуаціях ракета має використовувати вбудовану інерційну навігаційну систему.

Використана комбінована апаратура наведення призвела до необхідності застосування двостороннього зв’язку ракети і пускової установки. Для цього в проекті MMP використано оптоволоконний кабель, що зберігається в хвостовому відсіку ракети. Ракета комплексу може вражати цілі, що знаходяться поза зоною прямої видимості, як в автоматичному, так і в ручному режимах.

Для знищення цілей різних типів ракета MMP несе тандемну кумулятивну бойову частину, яка здатна пробити до 1000 мм гомогенної броні або бетонний об’єкт товщиною до 2 м. За потреби ракету можна використати в “кінетичному” режимі.

Протитанковий ракетний комплекс MMP має три режими роботи, що розширюють коло вирішуваних завдань і підвищують ефективність застосування. Ракета запускається як в автономному режимі (“вистрілив і забув”), так і під управлінням оператора ПТРК і навіть отримувати зовнішнє цілевказування.

Примітно, що нова система MMP замінить в сухопутних військах Франції технічно застарілі протитанкові комплекси Javelin та Milan.

Ізраїльський Spike LR відноситься до ПТРК четвертого покоління з тандемним зарядом і тепловізійною головкою самонаведення. Модифікація Spike LR — комплекс із максимальною дальністю ураження до 4000 метрів. ПТРК працює в режимі “вистрілив і забув”.

Одночасно з цим відеосигнал, що надходить оператору з головки наведення, забезпечує, у разі необхідності, можливість ручного коректування наведення в міру наближення ракети до цілі із допомогою оптико-волоконного кабелю. Окрім сімейства ПТРК Spike такий принцип був реалізований в японському ПТРК Type 96 MPMS (Multi-Purpose Missile System).

29 травня 2017 року ізраїльська компанія Rafael офіційно анонсувала п’яте покоління протитанкових керованих ракет Spike LR II. Ракета масою 12,7 кг має тандемну кумулятивну бойову частину з високою проникаючою здатністью, доповнену осколковими вражаючими елементами. Крім того, Spike п’ятого покоління оснащений електронно-оптичною системою пошуку і наведення і здатний відстежувати задану ціль із застосуванням функцій штучного інтелекту.

Ефективна дальність застосування нової Spike LR II становить 5,5 км при запуску з наземних ПУ (нагадаю, дальність Spike LR — 4 км) і до 10 км при запуску з вертольотів. Пуск ракети може здійснюватися в трьох основних режимах: “Вистрілив і забув” (Fire and Forget), “Вистрілив, помітив і скорегував” (Fire, Observe and Update) і “Вистрілив і направив” (Fire and Steer). Ракети Spike можуть оснащуватися кумулятивними, осколковими і комбінованими боєголовками.

З першим міфом від Тимчука щодо четвертого і п’ятого покоління ПТРК все більш-менш зрозуміло. Йдемо далі.

Керівник “ІС” повідомив, що протитанкові системи мають дві головні фішки: принцип “вистрілив і забув” й можливість ураження броньованої цілі зверху (де найменша товщина броні). “При цьому український ОПК виробляє тільки ПТРК другого покоління (“Стугна”, “Корсар”. Для особливо обдарованих: “Скіф” це і є “Стугна”, тільки з іншим приладом наведення — виробництва РБ)”, — зауважив експерт.

Для особливо обдарованого пана Тимчука дублюю, що, окрім режиму “Вистрелив і забув”, сучасні протитанкові системи мають ще два режими: “Вистрілив, помітив і скорегував” і “Вистрілив і направив”.

Друга фішка від Тимчука — можливість ураження броньованої цілі згори. Річ у тім, що у ПТРК “Скіф”, завдяки спеціальній траєкторії польоту, ціль уражається у найменш захищену верхню частину танку.

Для досягнення аналогічного результату Javelin обладнали дорогою інфрачервоною головкою самонаведення, яка замінила лазерне наведення, але це збільшило вартість комплексу, довівши його, за різними оцінками, до 100-125 тисяч доларів за одну ракету.

25 вересня 2014 року на прес-конференції президент Петро Порошенко заявив, що “високоточна протитанкова ракета виробництва США коштує в 14 разів дорожче за аналогічну ракету, яку виробляють на нашому КБ “Луч”, при цьому за основними характеристиками вона не поступається”.

На рахунок зауваження Тимчука, що “Скіф” — це і є “Стугна”, тільки з іншим приладом наведення”, хотів би відповісти, що “Скіф” — це українсько-білоруський протитанковий ракетний комплекс, розроблений київським КБ “Луч” і мінською компанією “Пеленг”. ПТРК “Скіф” оснащується приладом наведення ПН-С виробництва мінського ОАО “Пеленг”, в той час, як “Стугна-П” — варіант, прийнятий на озброєння Збройних сил України і оснащений приладом наведення ПН-І української розробки і є винятково вітчизняною розробкою. З таким же успіхом Тимчук міг заявити, що український комплекс “Вільха” це і є РСЗВ “Смерч”, 1987 року прийнята на озброєння Радянської Армії.

Керівнику “ІС” напевно буде цікаво дізнатися, що начальник Наукового центру Сухопутних військ Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного полковник Володимир Грабчак на запитання журналістки “України молодої” щодо наявності новітніх розробок зауважив, що “протягом останніх років були створені легкий ПТРК “Корсар”, переносний ПТРК “Скіф”, переносний протитанковий комплекс “Стугна-П”, 30-міліметрова гармата ЗТМ-1, протитанкові високоточні керовані ракети “Комбат” і “Стугна”.

Менш із тим, з другим міфом від Тимчука теж все біль-менш зрозуміло. Йдемо далі.

І про головне, а саме: чому, на думку нардепа, важливо отримати від Пентагону системи Javelin.

“Сенс отримання Javelin ЗСУ — це принцип примусу росіян на Донбасі до виконання Мінських угод. Якщо кожен ростовсько-бурятський дурень буде розуміти, що не можна просто так виїхати на своєму уральському Т-72 і безкарно шмаляти у бік позицій ВСУ, ці угоди, що знаходяться у перманентній комі, глядиш, і почнуть працювати”, — написав Тимчук.

Цікава думка державного діяча. Виходить, що “ростовсько-бурятського чмо” можуть зупинити не вітчизняні ПТРК, а лише дорожчі у 14 разів американські Javelin, які, до речі, за дальністю бойової дії (2500 м проти 5500) більш як удвічі поступаються вітчизняним.

Головним недоліком всіх конкурентів вітчизняного ПТРК є те, що оператор повинен знаходитися поруч із пусковою установкою, а у “Скіфа” є виносний пульт керування. І в той час, коли знищення пускової установки загрожує і життю бійця, українська зброя такого недоліку не має. Окрім того, українська розробка пробиває 1,1 метра танкової броні без урахування динамічного захисту, в той час, як Javelin — лише 0,7.

Варто нагадати Тимчуку, що 2010 року французьке військове відомство провело конкурс, за результатами якого закупило ПТРК Javelin американського виробництва, визнавши тодішні свої системи аналогічного призначення застарілими. Утім, французькій компанії-розробнику вдалося зацікавити міністерство оборони, результатом чого стала державна підтримка проекту. Вже у грудні 2013 року з’явився перший офіційний контракт на майбутню поставку серійних ракет і пускових установок для них. Відповідно до підписаного документа, компанія MBDA повинна буде передати замовнику 400 пускових установок в переносному виконанні і 2850 ракет.

Для України вибір вітчизняної зброї більш, аніж пріоритетний, бо це дасть змогу розвиватися українським підприємствам. До того ж, як сказав президент Петро Порошенко: “вчитися, щоб користуватися американською ракетою, треба 2,5 роки, користуватися нашою зброєю ми вміємо”. Крім того, отримавши замовлення на виготовлення “Скіф”, КБ “Луч” може продовжити розвиток, почати розробку ще більш ефективних комплексів, організувати нові робочі місця.