Чому Україні не потрібна допомога США

Кажуть, що Сполучені Штати скорочують “допомогу” Україні на певну кількість відсотків. Я рекомендував би скоротити її на всі 100.

Нинішні “грантові” формати допомоги США не вирішують наших проблем, а є лише витратою коштів самих американців.

Там давно збагнули, що основа демократії – це не формальні демократичні інститути на кшталт виборів. Бо їх зараз проводяться майже скрізь. Але демократія є швидше виключенням у сучасному світі, аніж нормою.

Демократичне суспільство робить таким якраз громадянське суспільство, що здійснює як контроль влади, так і свідоме формування її інститутів.

Отож, сформуємо інститути громадянського суспільства, а далі – демократія, розвиток та інші “переваги”, так?

Виходить, не зовсім так. Генеза громадянського суспільства в Європі та Північній Америці занадто складна тема, аби її так просто викласти, але є один важливий момент. Сучасний громадський активізм євро-атлантичної цивілізації породили високі середні доходи, високу продуктивність праці та достатню кількість вільного часу, як результат перших двох чинників.

Якщо люди мають досить непротяжний робочий день, достатній дохід за основним місцем роботи, то вони можуть поміркувати над тим, як витратити свій вільний час.

Це створює цілу культуру громадського активізму, волонтерства та політичної активності. Коли ти маєш бути або волонтером, або боротися за чиїсь права, або захищати природу.

Для більшості українців це все виглядає як “бісіння з жиру”. Дійсно, якщо ти в Україні працюєш на одній роботі, то ти, за деякими винятками, здебільшого, – жебрак. Весь час українця – це час пошуків заробітку та інших засобів виживання.

В таких умовах більшість форм сучасного європейського активізму просто ніхто не сприймає.

Можна створювати “інститути громадянського суспільства” на американські гроші, але вони будуть “річчю-у-собі”. Працюватимуть на себе і для себе.

На місці наших західних друзів я вкладав би гроші, які вони хочуть інвестувати в розвиток України, у створення бізнес-шкіл та інші форми стимулювання економічного розвитку.

Поки що в економічному сенсі між нами – століття. І наші інститути громадянського суспільства теж столітньої давнини (для них). Просто треба це врахувати та подумати, які напрямки роботи можуть бути корисні не для абстрактного “громадянського суспільства”, а для конкретної України.