Чому смерть “Малоросії” – це зовсім не смішно

Сміятися над згортанням проекту “Малоросія” не варто. Цілі у Кремля і підконтрольних йому бойовиків колишні – ліквідація української незалежності.

Дракон помер – хай живе дракон! Саме так, перефразовуючи старе гасло, можна визначити стратегію Кремля щодо Донбасу й України. За великим рахунком дракон навіть не вмирає – він змінює маски, пробує міняти голос, але залишається тим же драконом. З колишніми цілями і завданнями.

Не так давно головний вождь “ДНР” (насправді підконтрольна Москві маріонетка) Олександр Захарченко оголосив про згортання проекту “Малоросія”, який проіснував в інформаційному просторі менше місяця. І запропонував альтернативу. Він заявив, що виступає за “перезаснування” України, але назва “Малоросія” застосовуватися не буде. Залишимо на совісті його спічрайтерів саме слово “перезаснування” і перейдемо відразу до суті.

Ні для кого не секрет, що Росія, яка страждає від західних санкцій, хоче формально вийти з конфлікту з Україною. У жодному разі не відступити – контроль над нашою країною, ліквідація її незалежності та переклад під своє управління залишаються найважливішим для Кремля завданням.

Але формально Москва дуже хоче показати Заходу, що збройної агресії Росії проти України немає. А є просто внутрішньоукраїнський конфлікт між Києвом і Донецьком. Звідси і росте коріння всіх заяв вождів “ДНР” і “ЛНР” про перебудову всередині України, перейменування її в Малоросію і інших, де РФ ніби й не існує.

Тому, на думку Кремля, з санкціями проти РФ потрібно закінчувати, а Київ і Донецьк садити за стіл переговорів. Тим паче, самопроголошені влади так званих республік до цього готові.

Так що сміятися над згортанням проекту “Малоросія” не варто. Одну маску змінили на іншу, суть процесів абсолютно не змінилася. Цілі і завдання у Кремля і підконтрольних йому бойовиків колишні – ліквідація української незалежності. Методи для цього теж не змінилися – повернення підконтрольного Москві регіону до складу України з “Особливим статусом”.

Змінилася тільки вивіска. І зміниться ще не раз, якщо буде потрібно. Але в які б фантики від цукерок вони не загортали отруту – вона не стане нешкідливою. Тепер коротко про суть процесів – вони передбачають лише один удар і два можливих сценарії розвитку подій.

Тут кілька ключових пунктів.

Повна амністія для всіх бойовиків (а постраждалим в боях з українською армією ще й інвалідність з пенсією).

Всі витрати на відновлення зруйнованої інфраструктури, створення нових робочих місць замість вивезених у Росію або порізаних на метал підприємств – за рахунок українського бюджету.

Всі соціальні виплати, а це далеко не тільки пенсії, а і соцвиплати, допомоги по безробіттю та інше – за рахунок українського бюджету.

Зарплати бойовикам, які стануть “народною міліцією”, місцевої адміністрації, якою управляє Москва – за рахунок українського бюджету. І ця стаття витрат повинна бути захищеною, тобто при будь-якій кризі Україна може заощадити на чому завгодно, але не на особливо статусному регіоні.

Так, ще депутати Верховної Ради від Донбасу (тобто Кремль) отримують право вето на будь-які зовнішньополітичні рішення вищого законодавчого органу України.

Далі, у разі згоди України на такі умови і позитивного голосування у Верховній Раді, події можуть розвиватися за двома сценаріями.

Перший – обурені такою фактичною капітуляцією українці виходять на акції протесту і зносять до чортової матері президента і депутатів. За активної участі «п’ятої колони», якою керують з Росії.

У країні в кращому випадку тимчасовий хаос, безвладдя, боротьба збройних угруповань і в кращій перспективі нові вибори. Реакція Заходу передбачувана – він відвертається від цього клубка проблем і з радістю віддає головний біль Росії.

Результати виборів в таких умовах теж передбачувані – Росія домовляється з частиною феодалів і ставить своїх людей на ключові позиції.

Другий сценарій – голосування проходить тихо. Донбас отримує особливий статус, гроші, амністію і фактичну незалежність від України. Ряд інших регіонів зі своїми елітами не горять бажанням мати менше повноважень, зате чесно платити данину переможцю-ОРДЛО у вигляді захищеної статті в бюджеті.

Якщо їм можна воювати проти центральної влади і отримати за це амністію, посади, права і хороші гроші – чому не можна іншим? Ми отримуємо парад суверенітетів, територіальні конфлікти відразу в кількох регіонах, які активно будуть фінансуватися вже не тільки Росією.

В результаті отримуємо низку локальних воєн усередині України або її зменшення до кількох областей. Реакція Заходу і дії Росії тут цілком передбачувані.

Тож нічого смішного у відмові Кремля від проекту “Малоросія” взагалі немає. Вовк може одягнути овечу шкуру, бурку пастуха і навіть кашкет дільничного. Але він все одно залишається вовком, його звички і цілі не змінюються.

Росія буде використовувати окуповані території для отримання контролю над усією Україною. Не було і немає зараз цілі захопити депресивний Донбас та інтегрувати його в РФ. Це занадто дорого і безглуздо.

ОРДЛО має стати важелем для управління Україною. Надійним нашийником і повідцем, який буде тримати в руках кремлівський господар. Заради цього результату і створений весь проект.