Бійця ОУН, біженця із Криму Станіслава Краснова жорстоко побили при затриманні

Друзі, ще 25 серпня друг Станіслав Краснов “Гонта” зробив цю заяву і попрохав друга “Буревія” Миколу Коханівського її оприлюднити якщо з ним, щось станеться.

Вчора Краснова затримали і жорстоко побили співробітники СБУ. Наразі “Гонта” затриманий і знаходиться в застінках СБУ. Його звинувачують в зберіганні вибухівки, підготовці теракту і (!!!) співпраці з ГРУ ГШ ЗС Російської Федерації.

Це повна нісенітниця, адже сам Стас Краснов “Гонта” як активний учасник Революції Гідності і війни на Сході знаходиться в розшуку ФСБ РФ. Прокурор окупованого Криму Поклонська особисто погрожує розправою Краснову. Батьки Стаса які мешкають в Криму під постійним пресингом ФСБ. Його соратника Олександра Костенка викрадено з України і вивезено до Криму де він вже рік катується в Сімферопольському СІЗО за нібито знущання над беркутами в часі майдану…

Пише друг “Гонта”:

Заява до громадськості.

Брати і сестри! Звертаюсь до Вас за допомогою.

Звертаюсь, бо хто, як не добровольці і волонтери відстояли існування нашої Країни, в той час, коли держслужбовці нашу Країну здавали, дезертували та зраджували.
Пишу цей допис, бо ситуація на мою думку складається критична, і я вимушений це зробити.
Я вже неодноразово піддавався репресіям з боку мусорів, ЧКістів і т.ін. за свою патріотичну позицію, як в Криму так і після окупації в Києві.
Терор проти мене розпочався ще по так званому підриву пам’ятника сталіна в Запоріжжі – демонстраційні обшуки, звільнення з роботи, аспірантури, тиск на родичів та близьких.
Коли я прямо перед Майданом звернув увагу суспільства на злочини високопосадовців росії – знову терор, обшуки, підкинуті стволи. Після майдану арешт, нелюдські катування, та, все ж таки, я не здався.
Результати подібного терору всі знають добре – мій друг Сашко Костенко, з яким ми разом пройшли великий шлях, вже викрадений з України та засуджений особисто Поклонською, моєму товаришу Кольченко хочуть дати 25 років в тому ж Криму, мій друг Медведько сидить в Києві за те, за що в нормальній країні нагородили б, якби він був до цього причетний. Сашко Білий взагалі вбитий. Сидять по тюрмах та знищені сотні патріотів України. Саме тих патріотів, без яких України вже не існувало б.
Хіба можуть бути сумніви, що все це – виконання прямого наказу з Москви?
Репресії проти мене завжди синхронні:
– після моєї та Сашка Костенко заяви в Києві про злочини депутатів держдуми росії, щодо торгівлі людьми – в Сімферополі «невідомі» відомі співробітники Головного Управління, тоді ще міліції України, бігають з пістолетами за нами по місту, виламують двері постраждалим дівчатам, викрадають їх дітей. В Києві ЧКісти грабують квартиру з нашим майном, щоб знищити докази злочинної діяльності московітів.
– На початку Майдану в моєму помешканні в Києві проводять незаконний обшук ті ж ЧКісти, підкидають ствол – в Сімферополі їх місцеві колеги роблять терор проти батьків.
– Під кінець майдану Київські спецслужби монтують з моїх телефонних переговорів «Вбивства і катування бєркута» з метою після закінчення Майдану посадити мене надовго – в Сімферополі їх колеги вже розвішують орієнтування на мене по місту, роблять напад на квартиру моїх батьків, погрожують їм особисто.
– По закінченні Майдану мені та Олександру Костенку підкидають зброю та саджають в СІЗО в Києві – в окупованому Сімферополі проводять незаконні обшуки в наших домах, заводять кримінальні справи «за Майдан»
– В Сімферополі Поклонська починає показовий процес проти Костенка, в моїх батьків роблять брутальні показові обшуки – в Києві реанімують справу проти мене та Костенка (!!!) та передають її в суд, в той час коли я сиджу в окопах під Донецьким аеропортом.
– Окупаційна прокуратура Криму заводить проти мене чергову справу, Поклонська по телебаченню кожен день клянеться, що буде судити мене особисто – в Києві прокуратура відмовляється закривати проти мене та Костенка сфабриковану кримінальну справу та знову, в 4 (!!!) раз передають до суду.
– І наостанок ЧКісти хапають мою маму біля під’їзду та показово знущаються на допиті – тут в Києві мої бойові друзі з різних структур попереджують, щоб я був вкрай обережним, а краще тікав з країни.
Я добре знайомий з терором системи проти людей, знаю його ознаки і знаю, що він знову розпочинається. Я ніколи не тікав та тікати не буду, це моя країна, я за неї боровся і буду боротись, не дивлячись ні на які змови, зради та ворогів.
Я категорично заявляю: я не зберігаю, не транспортую та не виготовляю зброю, наркотики та т.ін., ніяких злочинів та протиправних дій не чинив та не чинитиму, самогубство робити не збираюсь, ніякими хворобами не страждаю, дорогу в забороненому місці не переходжу.
Я вже неодноразово переконався, як і багато з Вас, що чекати будь якої допомоги від державних органів марно.

Тому:
Список всіх відомих мені найманців, чи то путінського, чи то якого режиму, що отримали наказ на моє усунення, я вже передав до декількох надійних груп патріотів, тому в разі, якщо щось станеться (мене переїде машина, мусора підкинуть наркотики, станеться інфаркт, вип’ю кави з миш’яком) ніхто писати заяву на цих людей не буде.
Прошу максимально розповсюдити! Тільки ми з вами разом перемагали і переможемо антинародну систему.
Слава Україні!

Смерть ворогам!


Загрузка...