Байки з зони АТО: як бійці наводять лад у фронтових школах

У контексті однієї новини згадався старий діалог із офіцером, колишнім міліціонером.

Відразу по моєму приїзді почав знайомитись і ми відразу знайшли спільну точку дотику – він родом із Конотопа, я два роки тому мандрував туди глянути Батурин й відвідати непоганий по складу фестиваль, приурочений до річниці першого масового фарширування північних сусідів – Конотопської битви. Тож спільні теми для розмови знайшлись, як і спільні знайомі – Артем Семеніхін, ветеран 92-ї обмр, що в той час балотувався на посаду мера Конотопа. Причому офіцер дуже тепло відгукувався про Артема.
Минуло місяці чотири, відгриміли місцеві вибори й сенсаційна перемога свободівця Семеніхіна в твердині Вітренко. Офіцер поїхав додому у відпустку й у перший же день після повернення заявив:
– Рома, дома якась хуйня твориться….люди вже поражаються Тьомі, шо він хєрньою занімається?!
– давайте якось конкретніше, що він такого натворив? – насторожено чекаю відповіді: невже Артем вляпався у корупційний скандал, пішов на відвертий лобізм якогось місцевого недоолігарха?
– та блін був на якомусо собитії в школі, почав вчителям розказувать, шо треба викладать тільки українським!
– тю, так а якою варто викладати? Ну раз ти за англійську – я за, але щось сумніваюсь у твоїй солідарності.
– так а зачєм, він цим розжигає. це ше хуже сєпарів! у нас такий регіон, шо багато рускоязичних, для чого таке у школі казать?!
– блт, бо це українська школа, це нормально, він же не дітям їбав мізки! – уже закипаю і я.
– ну ладно. знаєш, шо він ше зробив?
– ?
– Зняв портрет Порошенка й повісив Бандеру на його місце!!!
– О боги, відколи це ви відчуваєте такий пієтет до Президента (ну блін перед відпусткою подшофе матюкав його найбільш вишуканими формулами).
– нє ну це таке, але ж прєзідєнта снять й помінять на кого? на Бандеру?
– ну так, непогана ротація, як на мене. Бандера – постать вічна, президенти ж – поки під питанням.
– ну люди вже возмущаються, чого він більш нічого не робить?!
– може вони більш ні на що не звертають увагу, окрім портретів і “наступу на їх мовні права”? Хоч би сайт міськради читнули.
– блін ну я не знаю, ти мене не понімаєш!
– очевидно.

Роман Кулик