В’язниця не стала наукою для генпрокурора Луценка

“Шокін-2” Юрій Луценко колись був дуже перспективним політиком, але пішов слідами свого попередника.

Він став черговим символом того, що Генеральна прокуратура – це:

– тотальна корупція на усіх рівнях відомства;
– політичний піар, збудований на брехні;
– спосіб тиску на політичних опонентів, публічний шантаж;
– “криша” для злочинців режиму Януковича, які призвели до кровопролиття і пограбували державу на мільярди доларів;
-інструмент особистого збагачення шляхом тиску на той чи інший бізнес, щоб “віджати” його або щонайменше отримати відкупні.

Показова остання історія з “прокладкою” “Теддіс”, яка будучи фактичним монополістом на тютюновому ринку України, в дійсності була “парасолькою” для корпорації “Меркурій” російського олігарха Ігоря Кесаєва, бенефіціара Збройного заводу імені Дехтярьова, основного постачальника зброї для вбивств українців у зоні АТО.

Прочитайте в голос наступні кілька речень, щоб зрозуміти рівень цинізму Генерального прокурора. Через аферу з “Теддісом” держава зазнала збитків у 40 мільярдів гривень. Прокуратура вже не має претензій до “Теддісу”, бо компанія сплатила штраф у 400 мільйонів гривень. 400 мільйонів із 40 мільярдів, розумієте?! 1%!!! 1% відсоток – і нема ніяких претензій.

Зрозуміло, що за свій спокій на українському ринку Кесаєв заплатив незрівнянно більшу цифру. От тільки не в бюджет, а в кишеню Луценкові та його поддільникам.

І як після цього дивуватися тому, що довіряє Генпрокурору аж – символічно – 1% населення України. Вдумайтесь, за рік роботи Луценко допрацювався до того, що 99% українців йому не довіряє.

І як би Юрій Віталійович не розпинався в інформпросторі – суспільство чудово розуміє, що Луценко лише імітує боротьбу з корупцією і злочинністю в цілому. Що будь-яка його гучна заява, все одно, закінчується пшиком.

Сьогодні він сам це підтвердив, будучи в парламенті. Замість того, щоб набратися мужності і просто вибачитись публічно переді мною і нашою командою за поширену ним брехню у заяві в минулу п’ятницю, яку вчора по факту спростувала його ж прес-служба, Юрій Віталійович не знайшов нічого кращого, аніж публічно погрожувати Олег Ляшко, мовляв, у нас буде менша фракція. Чи, можливо, уявити, щоб в цивілізованій країні керівник одного з ключових силових відомств дозволяв собі таке висловлювання публічно? До такого блюзнірства не опускалися навіть Шокін і Пшонка.

Більше того, у п’ятничній заяві про подання на притягнення мене до кримінальної відповідальності Юрій Луценко здійснив посадовий злочин. Адже згадані ним статті, за яким Генпрокурор мене обвинувачує, є компетенцією виключно Національного Антикорупційного Бюро. НАБУ в свою чергу спростувало слова Луценко. Тобто Юрій Віталійович перевищив службові повноваження.

Знаєте, по якій статті Луценко сидів в тюрмі минулого разу? Так отож. Перевищення службових повноважень. Звільнили після того, як погодився на колінах попросити вибачення у Бориса Колеснікова. Але тюрма його нічому не навчила….