Історія дуже строката, але й нуднувата.
В бурхливих суспільствах на кшталт нашого різний там абсолютизм неминуче закінчується революцією, яка неминуче закінчується контрреволюцією, яка неминуче закінчується реакцією, і вся ця радість еволюції триває до тих пір, поки суспільство не постає перед трьома варіантами: зайти на друге коло, завалитися, увійти в гармонію.
Ми після 2005 прутко зайшли на друге коло. Третє мене щось геть не приваблює своїми віражами.
Але нам точно доведеться пережити контрреволюцію. Знаю, і мені не хочеться. Але закони історії ніхто не скасовував. А щоб її пережити треба зараз несамовито вирішувати величезну купу питань для формування цінностей, прозорості і зміни кадрів. Тоді і контра у нас буде няшна. А там від реакції до гармонії один крок.
Коротше кажучи, як прокинетеся, то йдіть несамовито працювати)
