Приходить мільйон розгніваних людей, і не хєрню на майдані слухає, а суне й суне на Банкову. І в такому разі, запевняю вас, не буде кровопролиття.
Або воно буде, але не більшим, яке воно є по відношенню до мирних мітингарів.
А то шо я бачила тоді на Банковій, виглядало так: значить, прекрасні люди починають заводитись перед кордоном космонавтів. Позаду прекрасні дівчата колупають бруківку і охайно складають. А ще позаду стоять якісь барани, пороззявляли роти і дивляться. І серед них провокатори, яких присилають розказати, шо… штурмувати злочинну панду, оказуєцця, нізя, шо ще не на часі. Я чула як одна тьотєнька другій казала біля Будинка письменників, що там – провокатори. Якого хріна вона там стояла й втикала, – незрозуміло, але потім же ж спекулювали, шо от провокатори били міліціянтів молодих, а потім втікли, а від міліціянтів молодих постраждали безневинні люди. То так їм, баранам, і нада. Я про безневинних. Винним співчуваю.
Але в той день тяжких жертв не було серед революціонерів, шо робить для мене це свято світлим, веселим і прекрасним.
