Чим більше читаю про Польщу, тим більше подобається.
Україна, схоже, не лише є кошмаром для відчутної частини польського політикуму, що не чурається різних форм політичних болячок – від легкого націоналізму до махрового шовінізму, але потроху перетворюється на зовнішньополітичний бич для президента Дуди.
Щойно я побачив на Хвилі Yuriy Romanenko повідомлення про те, що під час сьогоднішнього візиту до Німеччини президент Дуда інтелігентно “з”їхав” зі спроб нав”язати його країні необхідність приймати біженців з Африки, що масово потрапляють до ЄС через Італію, через засилля, чи то пак “тисячі біженців з України”, як польські журналісти все розклали по поличках.
Президент Дуда правильно сказав, що в Україні йде війна. Серйозно помилився він лише в оцінці кількості біженців з нашої держави, ну і як наслідок в обсягах допомоги українцям в цьому питанні.
Виявляється, впродовж останнього року за дозволами на мешкання в Польщі звернулися 4 тисячі українців. Нібито дійсно можна сказати, що тисячі, хоча не так і жахливо виглядає ця цифра, враховуючи відтік мешканців Польщі до ЄС та інших країн.
Але справа трішки в іншому. З тих 4 тисяч статус біженця отримали…. Па-бам!!! Четверо (цього року, якщо не не помиляюсь, то ще жоден).
Інші, 3996 якщо і залишилися в Польщі, то зовсім в іншому статусі, який не передбачає ніякої особливої допомоги чи нагрузки на польський бюджет. Швидше навпаки – це свіжа кров і робоча сила, що замість живити українську економіку допомагатиме Польщі.
А ось найбільшою групою іноземців, які отримали в Польщі статус біженця є зовсім не українці, а росіяни.
Упс! Як в тому анекдоті – і українцям не допоміг, і перед німцями “якось невдобно получилось”.
От нехай тепер німці думають, чи то президент Дуда в матчастині не надто розбирається (біженця від мігранта відрізнити не може), чи просто не хоче солідаризуватися з іншими європейськими країнами – приймати біженців з Африки і Близького Сходу (а то ще виявиться – бо береже чистоту раси!)
