Ні для кого не секрет, як я ставлюся до суддів.
99,99% з них – це ублюдки в мантіях, які перетворили правосуддя у кривосуддя. Нічого, крім грошей, цих тварюк не цікавить.
– Скільки ти знаєш чесних суддів? – питає колега Ємець.
– Одну.
– Ти не все про неї знаєш…- підказує хтось поряд.
Менше з тим.
Під час перерви у засіданні ВР провели Комітет з питань правової політики і правосуддя, де я працюю секретарем.
Розглядаємо подання Генпрокурора про надання згоди на затримання і арешт судді апеляційного суду Києва Антона Чернушенка (в.о. голови цього суду). Комітет підтримав. Після 16 питання буде в сесійному залі.
А тепер по суті.
Кабінет, наскрізь просмерділий корупцією. Стіл, завалений грішми. Ключі від п’ятьох крутих машин. Талони на 14 тон пального. 800 смс з дорученнями підлеглим суддям щодо рішень на судових засідань. Лобізм одного бізнесу і знищення іншого. Скалічені долі і зневага над Законом.
Подонок. Як і чи не всі інші судді. Під арешт – Чернушенка? Правильно!
Але просто факти.
Показуха з камерами/балаклавами і пафосна прес-конференція Шокіна. Порушення процедури під час обшуку.
Принцип вибірковості. Чернушенко (згідно збоченої логіки Генпрокуратури) має нести відповідальність, а ті судді, які разом з ним в колегії приймали неправові рішення – ні.
Начебто не встановлена особа, яка безпосередньо виконувала втручання у систему електронного документообігу в суді. Ви в це вірите?
На засідання Комітету прийшов перший заступник Генерального прокурора Володимир Гузир. Між іншим, Генпрокурор Шокін так жодного разу і не з’явився на засідання нашого Комітету.
Питаю Гузиря:
– А що зі свідченнями Чернушенка щодо тиску на нього з боку заступника глави Адміністрації Президента Порошенка Олексія Філатова?
– Я не знаю. – каже Гузир.
Це як взагалі? Настільки відкрито займатись вибірковим правосуддям.
Далі питаю:
– А що з тими суддями, яким Чернушенко давав злочинні вказівки і вони їх виконували? По них будуть провадження?
Гузир каже щось невнятне, не даючи чіткої відповіді. Що для людини думаючої означає “ні”.
Логічні висновки напрошуються самі:
1. Чернушенко – поза сумнівами, негідник. І арешт його – права справа.
2. Корупція Чернушенка не викликала питань у Генпрокуратури доти, доки в якийсь момент він не відмовився бути “ручним” для замглави АП Філатова – “нєдодєланого портнова”, який намагається скорити суддівську вертикаль у рабство Порошенку.
3. Суддям можна займатися корупцією, якщо вони слухаються Філатова. Банкова це благословляє.
4. Ні суддів, ні чиновників, які намагаються ними керувати, нічого не навчили вогні зими 2013-14 років. І прийде час – вони про це шкодуватимуть…
